Іншій російський дослідник банківської справи з Московського Фінансового Об`єднання – Кумок С.І. стверджує, що кредитна картка Мой банк – Кумок С.И. – М.:Московское финансовое обьединение, 1996, стор.304. - це документ, який дозволяє його держателю отримати кредит в заздалегідь обумовлених розмірах без спеціального забезпечення оплати товарів та послуг, а також отримання готівки. Але, слід відмітити, що деякі комерційні банки-емітенти при видачі карток вимагають від майбутнього клієнта тої чи іншої форми забезпечення повернення позички, особливо ця проблема актуально стоїть перед українськими банками.

Зовсім інша точка зору склалася у деяких російських спеціалістів-практиків, зокрема, керівник управління банківських карток Міжнародного комерційного “Кристалбанка” Андріїв А.А. категорично заперечує сам розділ банківських карток на кредитні та дебетові. Він вважає Пластиковые карточки в России. Сборник. Сост. А.А.Андреев, А.Г.Морозов, Д.А.Равкин. М.:Банкцентр, 2001, стор.34., що такий розділ не має ніякого відношення до самої картки, а розділяти слід платіжні схеми де діють картки і пропонує розділити їх на:

кредитні;

розрахункові;

дебетні.

Але також, виходячи з такої класифікації платіжних схем, можна виділити кредитні картки, як банківські, що діють в межах кредитної схеми.

Таким чином, виходячи з усього вище викладеного, дамо узагальнене визначення кредитної картки.

Кредитна картка – це інструмент безготівкових розрахунків, що дозволяє власнику отримувати кредит у межах відведеного ліміту при купівлі товарів або послуг та отримання авансів готівковими грішми, а також користуватись різноманітними пільгами, що визначені банком-емітентом або платіжною системою.

Перш за все з`ясуємо всі ті переваги, що надає карткова система розрахунків для учасників, оскільки саме ними обумовлена необхідність використання платіжних карток.

Переваги для банків:

збільшення питомої ваги споживчого кредиту;

розширення сфери діяльності банку на відділені регіони;

можливість продажу додаткових продуктів держателям карток;

отримання додаткового доходу в формі комісійної винагороди та відсоткових надходжень.

засіб маркетингу (логотип банку на картці, підвищення статусу банку).

Переваги для підприємств торгівлі та послуг:

розширення продаж та залучення нової клієнтури;

картка стає все більш визнаною формою платежу;

вона дозволяє клієнту частіше витрачати грошові кошти, не обмежуючись наявною в нього сумою готівки;

можливість надання кредиту без використання власних коштів та ведення спеціальних систем обліку;

зниження ризику завдяки заміні банківських чеків картками.

Переваги для держателів карток:

зручності у використання;

картка приймається до оплати по всьому світу (міжнародні платіжні системи);

безпека;

автоматичне надання банківського кредиту;

можливість відстрочки погашення заборгованості;

регулярне отримання повної інформації про проведені операції;

пільги при бронюванні місць в готелях, при замовленні автомобілів і т.п.;

різного роду страховки;

можливість цілодобового обслуговування в автоматичних пристроях.

З розвитком наукового-технічного прогресу з`являються нові переваги для держателів пластикових карток. Кредитна картка може виступати засобом ідентифікації особи, якщо на неї нанесено зображення держателя. Особливо широкі можливості для застосування надають смарт-картки (картки зі вмонтованою мікросхемою): завдяки наявності вільної пам’яті вони можуть виступати як медична картка у хворих, як залікова книжка у студентів і т.п.

Класифікація, види та характеристика пластикових карток

Пластикова картка – це персоніфікований платіжний інструмент, який надає особі, що користується карткою, можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також одержання готівкових коштів у відділеннях банків і банківський автоматах. Кравчук Г.Т., Шевчук Т.В., Коновал У.М. Інформаційні системи і технології в банківській сфері: Навчальний посібник. – Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2002, стор.103. Пластикові картки можна класифікувати за багатьма ознаками, представленими на малюнку 1.1.

Мал. 1.1. Класифікація пластикових карток

В системі використання пластикових карток бе-руть участь: держателі (власники) карток, банк-емітент, торгове-льні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр.

Держателі карток – це фізичні особи, які за договором з кредитно-фінансовою установою використовують її платіжну картку для оплати в безготівковій формі вартості товарів чи по-слуг, а також для отримання через банківські установи та банкомати готівкових коштів.

Банк-емітент – установа банку, яка випускає в обіг платіж-ні картки.

Банк-еквайр – банк, у якому відкриті рахунки підприємств торгівлі та побутового обслуговування населення, що обслуго-вують держателів платіжних карток.

Процесинговий центр – спеціалізований інформаційно-обчислювальний центр, який виконує збирання, обробку, збері-гання та передачу кредитно-фінансовим установам інформації про необхідність переказу з рахунків осіб-держателів платіжних карток грошових коштів за одержані товари і послуги та інші карткові операції на рахунки осіб, що їх надають.

Види пластикових карток, що використовуються в Україні як платіжні інструменти наведені на малюнку 1.2:

Електронний Дебетна Кредитна Розрахункова Корпоративна

гаманець картка картка картка картка

Персо-

налізований

електронний

гаманець |

Анонімний

електронний гаманець | картка

підзвітної

особи |

картка

управління

поточним

рахунком

Мал.1.2. Види банківських пластикових карток за характером операцій,

що з ними здійснюються

Кредитна картка

Кредитна картка пов‘язана з поточним рахунком фізичної особи в банку, з рахунком за кредитною лінією та з індивідуальними даними користувача (прізвищем і т.д.). Емітентом картки є банк, але гроші, управління якими може забезпечити картка через поточний та кредитний рахунок клієнта, зберігають в банку свою належність конкретному власнику. Це вимушує процесинговий центр формувати роз`єднані дебетові платіжні документи по кожній операції з карткою і направляти їх банку-емітенту. Загальна база унікальних номерів кредитних карток ведеться як в процесинговому центрі так і в банку-емітенті.

Первісний ПІН-код заноситься банком по спеціальній процедурі і переказується клієнту при підписанні договору (PIN, Personal identification number, індивідуальний номер або код, що надається банком-емітентом клієнту для його