ЕЖД корпорації можуть мати як нечисленний персонал, так і великий, що нараховує більш 500 службовців. ЕДЖ банк організується як повноцінний банк, що надає всі послуги великого іноземного департаменту. Також ЕЖД банк може організувати філії в інших штатах.

З 1981 року банкам США дозволено підтримувати спеціальні рахунки у вітчизняних офісах для здійснення євро-доларових операцій, що одержали назву міжнародних банківських одиниць (далі МБО). МБО має риси закордонної шелл-філії, фізично розташованої в США, вона може приймати євро-доларові депозити від нерезидентів, але підлягаючі регулюванню Федеральної резервної системи, а також надавати євро-доларові кредити. МБО можуть бути створені будь-яким американським банком, ЕЖД корпорацією, американською філією чи агентством іноземного банку. Різні штати звільняють МБО від податку штату, щоб залучити їх на свою територію. Rose P.S. Commercial Bank management/ NY/1999,p.574 Але МБО підлягають і ряду обмежень. Вони можуть здійснювати операції лише з іноземними резидентами, іншими МБО чи з одиницями, заснованими самими МБО. Кредити, надані іноземним банківським клієнтам, можуть бути використані лише поза США. Метою цих обмежень є ізолювання ринку США, для операцій в яких застосовуються резервні вимоги й інші регулятори. Депозити, розташовані в МБО корпораціями, мають мінімальний термін у 2 дні, тоді як банки в іноземних державах можуть приймати одноденні депозити. Мінімальний рівень депозиту законодавчо визначений у 100 000 доларів. Крім того, МБО не може емітувати такі інструменти, як депозитні сертифікати.

Транснаціональний банк, що створив одну чи декілька МБО, знижує свої витрати шляхом розподілу їх на всі операції банку в цілому (тобто використовує ефект економії на масштабах). Так, той самий працівник може протягом дня здійснювати міжнародні операції для МБО і виконувати вітчизняні операції для батьківського банку. Але все-таки багато іноземних клієнтів воліють здійснювати угоди в оффшорних банківських центрах.

Крім філій за кордоном великі банки можуть створювати підрозділи іншого типу дочірні банки чи спільні банки. Закордонний дочірній банк являє собою іноземну компанію, у якій вітчизняний батьківський банк володіє контрольним пакетом акцій чи має інший контроль. Спільний банк - це іноземна компанія, у якій батьківський вітчизняний банк не володіє контрольним пакетом акцій. Транснаціональні банки створюють дочірні банки насамперед для поліпшення своєї міжнародної конкурентної позиції, мінімізації іноземних податкових зобов'язань, а також використовують можливості, що представляє дана організаційна форма. Більшість же великих банків воліють оперувати через власні філії. Але дочірні банки можуть бути використані в тих країнах, де заборонені іноземні філії. Дочірні банки одночасно обслуговують місцевих клієнтів і працюють в інтересах батьківського банку, виконуючи, зокрема, операції, заборонені для головного офісу в батьківській країні.

Спільний банк засновується декількома різними банками, що поділяють власність і в деяких випадках керування банком. Така форма дозволяє банкам з різних країн мати операційну одиницю в країні, у якій не дозволені філії, що належать нерезидентам, чи в який обмежена діяльність іноземних банків. Кожен акціонер інвестує визначену частку капіталу в спільний банк і одержує відповідне представництво в Раді директорів. Спільний банк функціонує як незалежний банк, одержуючи загальні директиви, нормативи, ліміти від акціонерів через Раду директорів. Більшість спільних банків є власністю ведучих міжнародних банків, однак, у спільних банках беруть участь і малі банки, що бажають бути присутнім на окремих іноземних ринках. Тенденція злиттів і поглинень у світовому господарстві не могла пройти і повз транснаціональних банків.

Кожна з приведених вище організаційних форм має свої переваги і недоліки. Транснаціональний банк повинен прагнути раціоналізувати свою міжнародну фінансову мережу, що складається з того чи іншого набору раніше перерахованих організаційних підрозділів, з метою ефективного виконання заявок корпоративних, урядових , банківських чи індивідуальних клієнтів, а також для ефективного здійснення валютно-фінансових операцій за свій власний рахунок.

Отже, транснаціональний банк. Який має намір розширити свою міжнародну діяльність, має можливість вибору організаційно-інституціональної форми, кожна з який має свої визначені переваги і витрати. Так, організація міжнародного департаменту (чи валютного керування) у головному офісі банку і встановлення кореспондентських відносин із закордонними банками є першим логічним кроком. Установа закордонних філій, дочірніх і спільних банків буде виправданим лише у випадку, якщо існує достатнє поле діяльності, здатне принести прибуток для покриття дуже істотних витрат.

Останнім часом розвивається тенденція, що полягає в тому, що транснаціональні банки стають усе більш складними організаціями. Одночасно з ростом ТНБ звичайно розширюють перелік пропонованих послуг, операцій, представляють усе більш складні схеми кредитування. Паралельно з цим процесом з'являються нові підрозділи, що допомагають керівництву банку більш ефективно розподіляти і контролювати ресурси.

Розділ 2. Аналіз зовнішніх факторів як основна частина маркетингових досліджень транснаціональних банків.

2.1. Основні напрямки конкурентної стратегії транснаціональних банків.

При визначенні банком своєї ділової стратегії звичайно використовуються вже розроблені світовою економічною наукою і практикою підходи.

Найбільш загальними стратегічними альтернативами для ділової сфери є ріст і скорочення. Оскільки більшість банківських галузей в Україні розвиваються в даний час достатньо швидко, основна маса російських банків дотримує стратегії росту, для якої характерно насамперед систематичне підвищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем показників попередніх періодів. Саме тому вивчення стратегій транснаціональних банків становить великий інтерес. Існують різні варіанти стратегії росту. Найбільш відомим і застосовної для банківської справи є матриця «ринок-товари-ринки» американського економіста І. Ансоффа. Ansoff I. The new corporative strategy. NY. 1998

МАТРИЦЯ І . АНСОФФА

Товар-Ринок-товар |