Ефективне виконання комплексних заходів оздоровлення банківської системи за умов продовження структурного реформування економіки сприятиме зміцненню економіки країни та стабілізації вітчизняного виробництва, підвищенню життєвого рівня населення.

після того, як в кінці 1992 року державним підприємствам було заборонено виступати засновниками комерційних структур, в тому числі і банків, а в 1993 році було прийняте рішення про перерахування належних вказаним підприємствам дивідендів в прибуток відповідно підпорядкування державного або місцевого бюджету. Кооперативні банки були зрівняні в правах з комерційними.

Поступово статус комерційних отримали колишні державні спеціалізовані банки. Так, на базі республіканських Жілсоцбанка був організований Укрсоцбанк, Агропромбанк, АПБ "Україна" АК, Промстройбанка, Промінвестбанк. Таке роздержавлення вказаних трьох банків привело до створення в банківській системі України нерівних умов для діяльності банків, поставивши в скрутне положення знову організовані банки.

Більш правильним було б за колишніми державними банками залишити статус державних спеціалізованих банків, через які прямувала б державна кредитна і фінансова підтримка пріоритетним напрямам розвитку економіки. Так, в більшості країн така підтримка виявляється сільському господарству, науці, державним підприємствам, житловому будівництву і так далі.

1995 рік був роком подальшого розгалуження та становлення банківської системи України. 1996 рік свідчить про те, що, незважаючи на падіння рівня виробництва, і надалі відбувався процес накопичення банківською системою капіталу, зростає валюта балансу, досить швидко збільшується загальна сума сплаченого статутного фонду.

1998 рік можна вважати роком подальшого розгалуження та становлення банківської системи України. Розвиток подій свідчить про те, що, незважаючи на падіння рівня виробництва, і надалі відбувається процес накопичення капіталу банківської системи, зростає валюта балансу, досить швидко зростає сума загального сплаченого статутного фонду (значно випереджаючи зростання рівня інфляції).спостерігається відносне зменшення ліквідності активів банківської системи, зростає різниця між залученими коштами та наданими кредитами.

Висновок.

В умовах економічної нестабільності діяльність комерційних банків виявилась дуже пов'язаною з проблемою неповернення кредитів, до чого призвело різке зниження спроможності, тобто неможливість своєчасного та в повному обсязі повернення одержаних позичок. Ця проблема, в свою чергу, пов'язана з різким спадом виробництва в реальному секторі економіки, але суттєвий вплив на неї мала і недостатньо виважена політика багатьох комерційних банків "нової хвилі", що виникли в умовах високої інфляції і головне джерело своїх прибутків вбачають у високих відсотках за кредити. Хоча частково ситуація й змінюється на краще, але все ще залишається вкрай напруженою, оскільки такого натиску не витримують не тільки клієнти банків, але й банки.

За останні роки темпи кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання суттєво сповільнились.

Оцінюючи ситуацію в банківській сфері, потрібно помітити: хоч в суспільстві і є думка про то, що банки "жиріють", але насправді умови їх діяльність змінилася у бік погіршення. Це і не дивне: не може нормально працювати банківська система як ринкова структура в неринковому економічному середовищі. Положення економіки визначає якість активів банків. На сьогодні в економіці немає рентабельних проектів, які могли б давати прибутки на вкладені кошти. Але ряд банків в погоні за великими прибутками вкладали кошти саме в нерентабельні і інфляційні проекти. Велику роль зіграло також порушення банкам законодавства і нормативних актів НБУ, внаслідок чого такі банки виявилися в складному предбанкрутному становищі.

З метою захисту самих же банкірів від необдуманих ризиків, за межею яких банк стає неплатоспроможним, НБУ встановив обов'язкові для всіх комерційних банків економічні нормативи по мінімальному розміру статутного фонду, платоспроможності банку, показників ліквідності балансу, максимального розміру ризику на одного позичальника, обов'язкових резервів, які розмішуються в НБУ.

Україні завдяки спільним погодженим діям уряду, НБУ і комерційних банків вдалося послабити вплив фінансової кризи. І хоча у банківській сфері вона не переросла в обвальну кризу, проте її руйнівний вплив був відчутним:

Незважаючи на всі ці негативні явища, жодний комерційний банк не був ліквідований і банківська система другого рівня в цілому вистояла.

На сучасному етапі потребують вирішення такі головні проблеми.

1. Досягнення мінімального розміру статутного фонду.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 1.02.96 р. банки повинні забезпечити наявність мінімального розміру статутного фонду в сумі, еквівалентній 1 млн. ЕКЮ. Національному банкові доручено здійснювати з цього приводу щорічний контроль станом на 31 березня. У банків, що не забезпечують цього рівня, НБУ відкликатиме ліцензій на здійснення банківської діяльності.

Через кризу серпня—вересня 1998 р. та інфляцію належного розміру статутного фонду в 1 млн. ЕКЮ станом на 1.01,99 р. не мали 50 комерційних банків.

Зважаючи на ситуацію, що склалася, АУБ звернулася з клопотанням до НБУ про ініціювання пропозицій щодо внесення Верховною Радою змін у згадану Постанову. Це питання АУБ порушувала і Головою Комітету