Споживче кредитування банками
курсова робота з банківської справи
ЗМІСТ
Вступ
Актуальність теми дослідження. За своєю сутністю кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Кредитні відносини мають ряд характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію – кредит.
Кредитні операції полягають у проведенні комплексу дій, пов'язаних з наданням і погашенням банківських позичок. Банківське кредитування здійснюється відповідно до принципів строковості, цільового характеру, забезпеченості і платності кредиту.
Проведення кредитних операцій комерційних банків повинно відповідати певним вимогам і умовам.
Кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, які має банк. Про кожний випадок надання позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10% власного капіталу (великі кредити), комерційний банк повинен повідомити Національний банк України. Сукупна заборгованість за кредитами, за врахованими векселями та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих одному позичальнику, не може перевищувати 25% власних коштів комерційного банку.
Загальний розмір кредитів, наданих банком, усім позичальникам, з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.
Кредитування позичальників повинно здійснюватися з додержанням комерційним банком економічних нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів.
Залежно від цільового спрямування кредит може бути виробничим і споживчим.
Виробничі кредити використовуються у сфері виробництва та реалізації сукупного суспільного продукту.
Споживчий кредит надається фізичним особам на споживчі цілі: покращення житлових умов, створення підсобного домашнього господарства, придбання товарів у кредит, на задоволення інших потреб.
У свою чергу виробничі та споживчі кредити поділяються на кредити в поточну та інвестиційну діяльність.
Таким чином, визначене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні проблеми організації діяльності комерційного банку.
Предмет дослідження – особливості організації споживчого кредитування банками, порядок його оформлення та облік.
Метою курсової роботи є дослідження особливостей організації споживчого кредитування банками, порядок його оформлення та обліку.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
дослідити сутність організації кредитного процесу в банку;
охарактеризувати основні проблеми організації споживчого кредитування банками;
визначити основні положення бухгалтерського обліку споживчого кредитування.
Розділ 1. Організація кредитного процесу в банку
1.1. Сутність кредитних операцій. Документальне оформлення видачі кредиту
Згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" банком можуть надаватись такі види кредитів:
1) кредити юридичним та фізичним особам у національній та іноземній валютах;
2) міжбанківські кредити.
Кредитом називається будь-яка угода між банком та контрагентом (клієнтом або іншим банком), згідно з якою банк за винагороду надає кошти у розпорядження контрагента на умовах строковості та повернення.
Кредити в плані рахунків поділяються на короткострокові із початковим строком погашення менше одного року та довгострокові – з початковим строком погашення більше одного року [18, 132].
На рахунках першого класу плану рахунків обліковуються міжбанківські кредитно-депозитні операції. У кредитних відносинах банк може бути як кредитором, так і позичальником. Тому кредити, надані іншим банком, обліковуються на активних рахунках 15 розділу, а кредити, одержані від інших банків, – на пасивних рахунках 13 і 16 розділів.
На рахунках другого класу плану рахунків обліковуються кредити та аванси (кредити, що не підкріплені кредитними угодами) в розрізі контрагентів:
суб'єктів господарської діяльності;
органів загального державного управління;
фізичних осіб.
Окремо обліковуються кредити в поточну та інвестиційну діяльність.
Кредити в поточну діяльність – це кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат.
Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі. До кредитів у поточну діяльність відносять:
операції РЕПО;
ураховані векселі;
факторингові операції;
кредити за внутрішніми торговельними операціями;
кредити за експортно-імпортними операціями;
кредити в поточну діяльність.
Кредити в інвестиційну діяльність – кредити, надані позичальникам на задоволення їх тимчасової потреби в коштах при здійсненні інвестицій. До них відносять: кредити на будівництво та освоєння землі; кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі; фінансовий лізинг.
Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.
Кредити позичальникові надаються з позичкового рахунка, як правило, у безготівковому порядку перерахуванням на поточний рахунок позичальника або шляхом прямої оплати розрахунково-грошових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, придбані (надані) на умовах договорів і контрактів з постачальниками.
Позичкові кошти можуть бути перераховані на розрахунковий рахунок позичальника для використання на цілі, передбачені кредитним договором, зі збереженням права контролю банку за цільовим використанням кредиту. У разі потреби за рішенням банку позички для розрахунків з громадянами за укладеними з ними договорами за здану сільськогосподарську продукцію можуть видаватися й готівкою.
Видача кредиту проводиться одноразово, щоденно або в інші строки, визначені в кредитному договорі, виходячи з потреби в кредиті. Довгострокові кредити можуть надаватися в міру виконання будівельно-монтажних робіт і здійснення затрат (поетапно).
Підприємствам із постійним циклом виробництва, а також позичальникам з добрим фінансовим станом, що мають репутацію надійних платників, може бути відкрито "кредитну лінію" – одержання позички в грошовій безготівковій формі в майбутньому частинами в межах заздалегідь визначеної суми і встановленого ліміту, у рахунок якого приймаються до фінансування група договорів і комерційних контрактів. Розмір кредитної лінії, строки її використання, періодичність погашення і відновлення визначаються укладеними договорами, контрактами.
Перш ніж скласти кредитний договір фахівці з кредитування банку проводять відповідну роботу щодо суб'єктів кредитування. Вони оцінюють кредитний проект, після чого ставлять питання перед керівництвом банку
