Становлення та розвиток цього механізму пов`язано з необхідністю внесення змін до законодавства з питань іноземного інвестування.

Отже, можна констатувати, що до факторiв, якi негативно вплинули на функцiонування ринку ОВДП, можна вiднести:

- мiжнародну фiнансову кризу,

- використанням ОВДП, у ряді випадків, як основного джерела надходження коштів до Державного бюджету;

- недоліками чинного законодавства, у першу чергу у сфері оподаткування;

- нерозвиненістю механізмів спільного функціонування сегментів фінансового ринку;

- невраженістю, у окремих випадках, рішень щодо встановлення цінових умов розміщення ОВДП.

Навіть у цих умовах та непрацюючої економіки, ринок ОВДП у сукупностi iз заходами, що були реалiзованi Нацiональним банком України, забезпечив стабільність національної валюти та цін. Як плату за цю стабільність необхідно розглядати зростання заборгованості Державного бюджету. Необхідно ще раз зверну ти увагу та те, що рівень такої заборгованості знаходиться в залежності від стану виробництва та рівня податків за операціями з державними цінними паперами.

Кошти, що залучались при розміщенні ОВДП, у своїй пере важній більшості спрямовувались на покриття заборгованості бюджету по заробітній платі, пенсіям та стипендіям, яка у да ний час погашена ще не у повній мірі. Часткове погашення цієї заборгованості, у значній мірі дозволило зняти соціальну напругу у суспільстві, а також здійснити поповнення обіговими коштами товаровиробників. У цій ситуації ОВДП були засобом підтримки вітчизняного виробництва і надходження додаткових податкових платежів до бюджету.

Ситуацiя, що склалася на ринку ОВДП протягом 2002 року, характеризується значними обсягами сплат з погашення ОВДП, суттєвим зменшенням обсягами їх розмiщення, та поступовою стабiлiзацiї цiнових умов розмiщення цих державних боргових зобов'язань.

Оперативне використання ОВДП - засіб регулювання Нацбанком грошової маси в обігу, підтримки ліквідності банківської системи та стимулювання фондового ринку.

Національний банк України проводить виважену монетарну політику, що спрямована на підтримку купівельної спроможності гривні, стабілізацію фінансових ринків та підтримку банківської системи країни. Національним банком України визначені механізми та інструменти, за допомогою яких він забезпечує виконання покладених на нього функцій, а саме: порядок формування комерційними банками обов’язкових резервів, здійснення виваженої процентної політики, використання відповідних меха-нізмів щодо випуску та вилучення емісійних кредитних коштів з обігу (кредитні аукціони, ломбардне кредитування, операції на фондовому ринку державних цінних паперів та валютному ринку).

РЕПО операції - інструмент розв’язку проблеми ліквідності комерційнихбанків з одночасним регулюванням обсягів грошової маси в обігу.

Ломбардний кредит - найдорожчий і найкороткостроковіший інструмент підтримки Нацбанком ліквідності комерційних банків.

Виконаня функцій дилера на вторинному ринку ОВДП, що пов’язані з регулюванням грошової маси в обігу, належить до статутної діяльності Нацбанку. Такий вплив на обсяги грошової маси здійснюється шляхом укладання угод з купівалі та продажу ОВДП на біржовому та позабіржовому ринках. У зв’язку з цм Національний банк здійснюєведення та підтримку на відповідному рівні ліквідності портфель ОВДП, що перебувають у його власності. Ці облігації у разі потреби можуть бути запропоновані до продажу з метою вилучення з обігу надлишкової грошової маси.

Необхідною умовою здійснення такого регулюючого впливу є досягнення необхідної стабільності цінових умов реалізації угод, що укладаються з ОВДП на вторинному ринку.

На відміну від ОВДП при запровадженні інших фінансових інструментів, що не можуть бути використані для здійснення Нацбанком своїх статутних обов’язків, його повноваження зводяться у першу чергу до формування відповідної методично-інструктивної бази, що встановлює порядок випуску, обігу, сплату доходу та погашення цінних паперів установами банківької системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Закон України від 21.03.91р. “Про банки і банківську діяльність”. 

2. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу".

3. Закон України "Про Державний бюджет України на 2000 рік".        

4. Закон України "Про Державний бюджет України на 2001 рік". 

5. Закон України від 23.01.97р. № 21 "Про державний внутрішній борг".

6. Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 рік".       

7. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", 30.10.99 р.

8. Положення Національного банку України "Про порядок здійснення нерезидентами операцій з облігаціями внутрішньої державної позики" № 246 від 23.07.2002 р.

9. Постанова Правління Національного банку України "Про проведення закритих кредитних аукціонів з продажу кредитів Національним банком України", від 20.05 94 №97.

10.Алехин Б.И. «Рынок ценних бумаг введеные в фондовие операцыи», М «Финансы и статистика», 1991.  

11. Галенко О. Класифікація учасників ринку цінних паперів. Вісник Національного банку України № 12, 2002. 

12. Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. "Гроші, кредит, банки", Львів, вид. “Центр Європи“, 1997. 

13. Демченко С. “Ринок цінних паперів України: to be or not to be?” Банківська справа № 2-95.

14 В. Лисицкий “Финансові пріоритети України” Финанси України № 9 2002.

15. Мигашко В. “Ринок цінних паперів в Україні”, Вісник Національного банку України, № 3, 2001.

16. Мигашко В., Федоров Е. Місце і роль Національного банку на ринку державних боргових зобов’язань.Вісник Національного банку України № 8,2000.

17. Миркин Я.М. “Ценные бумаги и фондовый рынок“ М. Изд. “Перспектива“, 95. 

18. Миркин Я.М. “Формирование рынка ценных бумаг: денежно- кредитный аспект” Деньги и кредит ,№2”92.

19. Мозговий О. “Фондовый ринок України” Фінанси України № 5 ,6, 2002.

20. Мороз А.М. Основи банківської справи, Київ: “Лібра” 1994-330 с.;

21. Науменко В. Злети і падіння ринку цінних паперів України. Вісник Національного банку України № 2, 2002.

22. Орхіменко О.О., Орхіменко О.А. Ринок держоблігацій: ретроспектива, аналіз, прогноз. Фінанси України. № 6, 2001.

23. Річний звіт Національного банку України за 2002 рік.

24. Чайка О., Стан, проблеми та перспективи ринку державних цінних паперів. Вісник Національного банку