Отже, правовий статус комерційного банку визначається його статутом і характеризується функціями та обсягом повноважень, які він може застосовувати за законом при здійсненні банківсь-кої діяльності.

Комерційні банки набувають статусу юридичної особи з часу їх реєстрації в Республіканській книзі реєстрації банків, валют-них бірж та інших фінансово-кредитних установ. Однак здійснювати банківські операції вони можуть тільки після одержання відповідних ліцензій Національного банку (ст. 17 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).

Ліцензування банківської діяльності

Порядок ліцензування банківської діяльності розглядається ок-ремо, оскільки воно здійснюється з метою допущення на ринок банківських послуг України комерційних банків та банківських установ, умови діяльності яких відповідають встановленим Національним банком України обов'язковим вимогам та діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів.

Ліцензія — це фіксоване у спеціальному дозволі право банку здійснювати обумовлені законом види діяльності. Одержання від Національного банку ліцензії оз-начає набуття банком — юридичною особою спеціальної компе-тенції, тобто одержання прибутку тільки шляхом здійснення пев-них операцій.

Філії комерційних банків здійснюють банківські операції у межах повноважень, наданих головним банком, і доз-волу територіального управління Національного банку України за місцезнаходженням філії банку.

Якщо звернутись до банківського законодавства, можна по-мітити, що до внесення 1 лютого 1996 р. змін до ст. 17 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, дієздатність комер-ційного банку виникала з моменту реєстрації і існувала в межах видів діяльності (банківських операцій), які передбачались його статутом. Виняток складали лише валютні операції, для здій-снення яких банки мали одержувати відповідну ліцензію.

Але оскільки між реєстрацією комерційного банку і видан-ням ліцензій на здійснення банківських операцій проходить пев-ний час, можна вважати, що спеціальна дієздатність комерційно-го банку (можливість здійснювати банківські операції) не збіга-ється з його спеціальною загальною дієздатністю як юридичної особи. Видаючи ліцензії, Національний банк має можливість ре-гулювати обсяг спеціальної дієздатності комерційного банку. Після реєстрації банк набуває статусу юридичної особи і, безу-мовно, може виступати суб'єктом цивільно-правових відносин — укладати господарські угоди тощо. Проте суб'єктом банківської діяльності він стає з моменту одержання ліцензії від Національ-ного банку на виконання банківських операцій. Ліцензування має за мету обгрунтувати процес входження в банківську діяль-ність і переконатися в готовності банку та в компетентності його керівництва здійснювати банківські операції.

Згідно з Положенням про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій, затвердженим Правлінням Національного банку України за № 181 від 6 травня 1998 р., лі-цензування — це порядок видачі комерційним банкам, які з ча-су реєстрації набули статусу юридичної особи, дозволу на здій-снення окремих чи всіх банківських операцій, якщо умови діяль-ності комерційних банків відповідають чинному законодавству України, а також діяльність яких не загрожує інтересам фізич-них і юридичних осіб. Таким чином, для розуміння правового статусу комерційного банку ліцензію слід розглядати як акт кон-кретного регулювання, акт-дозвіл.

Ознаки комерційного банку

Отже, з'ясувавши юридичні підстави набуття комерційним банком або фінансово-кредитною установою правового статусу юридичної особи із спеціальною дієздатністю, слід виділити дві його характерні ознаки. Перша — це наявність реєстрації банку за установчими документами (статутом), яка дає право на профе-сійну діяльність. Друга — наявність одержаної від Національного банку України ліцензії, що визначає зміст та обсяг банківської діяльності і є свідченням правосуб'єктності банку. За правовим статусом комерційні банки поділяються на такі види (схема 6).

Схема 6. Види комерційних банків

Таким чином, розгляд правового статусу банків в Україні свідчить, що правове регулювання кредитних установ має склад-ну організаційно-правову природу, але воно має гарантувати ін-тереси кредиторів та вкладників банку від втрати коштів, гаран-тувати платоспроможність банку. Саме тому правовий статус будь-якого банку або фінансово-кредитної установи можна роз-глядати тільки в системній організації, яку очолює і якою керує від імені держави Національний банк України.

Література.

Банкiвська ециклопедiя. Пiд редакцiєю Мороза А.М., К.: Ельтон, 1993р.

Комерцiйнi банки в Українi . Довiдник. К: Вища школа, 1990—62с

Мороз А. Основи банкiвської справи, К: Лiбра, 1994р.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. Закон України "Про Національний банк України" від 27.02.2004.

Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена по-становою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001р.

Положення НБУ “Про кредитування” Затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р. // Податки та бухгалтерський облік.-2000.-№59.-с.715

Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків .

Васюренко О.В. Банківські операції.-К.-2002.-255с

Мітенко B.I. та ін. Основи лізингу: Навчальний посібник / Серія "Бібліотечка бан-кіра". - К.: Т-во "Знання", КОО, 1997. - 138с.