Отже, статутний фонд є власними коштами банку, що складає матеріальну основу його діяльності. Саме цим визна-чається обсяг депозитів, які залучаються, що свідчать про реальні кредитні ресурси і в остаточному підсумку — про обсяг актив-них операцій банку. Закон забороняє банкам спрямовувати до статутних фондів інших підприємств і організацій більше 10 % їх власного статутного фонду.

Внесок засновників, акціонерів (учасників) до статутного ка-піталу комерційного банку здійснюється в національній валюті України та вільно конвертованій іноземній валюті — для нерези-дентів України. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти та кошти, одержані в кредит.

Для формування статутного капіталу, до реєстрації комерцій-ного банку, обласним управлінням Національного банку за місцем створення банку засновникам відкривається тимчасовий ра-хунок для внесення визначеної установчими документами част-ки статутного капіталу.

Рішення про реєстрацію комерційного банку приймає Націо-нальний банк, який видає свідоцтво про реєстрацію та відкриває кореспондентський рахунок в обласному управлінні Національ-ного банку за місцезнаходженням банку. У такому порядку банк набуває свого правового статусу і стає суб'єктом банківської ді-яльності. Проте на практиці Національний банк інколи застосо-вує такі санкції, як скасування раніше виданого дозволу на ство-рення комерційного банку. Чи правомірно у такому разі припи-няється дія правового статусу комерційного банку?

Якщо виходити із змісту Постанови Верховної Ради України від 1 лютого 1996 р. “Про введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяль-ність”, то це можливо, оскільки згідно з її п. 6 Національний банк зобов'язаний скасувати дозвіл на створення комерційних банків, які не виконали встановлених законодавством вимог що-до строків і розмірів збільшення статутних фондів.

Проте відповідно до Закону України “Про Національний банк України” та Закону України “Про банки і банківську діяль-ність” такого права центральний банк не має. Відповідно до ст. 48 зазначеного Закону про банки у разі порушення суб'єкта-ми банківської діяльності чинного законодавства Національним банком можуть прийматися рішення про реорганізацію чи лікві-дацію комерційного банку.

Таким чином, Національному банку не надано права скасо-вувати дозвіл на створення комерційних банків у разі порушен-ня ними банківського законодавства, а названа норма банківсь-кого права не може виступати як правова основа для скасуван-ня правового статусу банків.

Національний банк дає згоду на відкриття філій і представ-ництв комерційними банками, які вже зареєстровані. Яким є правовий статус цих суб'єктів?

Правовий статус філій банку

Філія банку — банківська установа, яка не є юридичною осо-бою, діє від імені головного банку на підставі окремого положен-ня, має свій субкореспондентський рахунок або працює на єди-ному кореспондентському рахунку з головним банком та здій-снює банківські операції, передбачені положенням про філію, за умови наявності і в межах дозволу, наданого їй банком як юри-дичною особою.

Комерційні банки можуть відкривати власні філії за умови, що розмір капіталу банку не повинен бути меншим за встанов-лений Національним банком і має перевищувати розмір зареєст-рованого і фактично сплаченого статутного капіталу у разі від-криття філії на території області, де розташовано банк, — у роз-мірі 1 млн. євро, у разі відкриття філії в межах України — 3 млн. євро. Крім цього, на правовий статус банків відповідно до вимог чинного законодавства впливають покладені на них обов'язки: здійснювати формування резервного фонду, резерву на покрит-тя можливих втрат за позиками і фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Обов'язковою умовою має бути стабільна беззбит-кова діяльність банків та додержання ними економічних норма-тивів і обов'язкових резервів протягом півріччя.

Як слід діяти банкам для відкриття власних філій? По-пер-ше, комерційні банки повинні одержати згоду територіального управління Національного банку за місцезнаходженням головно-го банку; по-друге, — узгодити відкриття філії з територіальним управлінням за місцезнаходженням філії.

Представництво банку

Далі з'ясуємо, що являє собою представництво банку. Це ус-танова банку, яка не є юридичною особою, діє на підставі окре-мого положення, виступає від імені головного банку і ним фі-нансується. Представництво банку не має права здійснювати банківські операції.

Представництво відкривається банком за погодженням із те-риторіальним управлінням Національного банку за місцезнаход-женням представництва, яке, виносячи рішення про погоджен-ня відкриття представництва, повідомляє листом про це комер-ційний банк, центральний банк, а територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням банку — юридичної особи надсилає положення про представництво, повідомляючи його назву, відомості про поточний рахунок і адресу.

Територіально відокремлені безбалансові відділення

На практиці банківські установи можуть відкривати територіальчо відокремлені безбалансові відділення (ТВБВ). Комерційні банки по-винні в тижневий строк повідомити про це територіальне управ-ління Національного банку за місцезнаходженням такого відді-лення.

Територіальне відокремлені безбалансові відділення створю-ються з метою поліпшення обслуговування клієнтів комерційно-го банку і розширення їх кола