РЕФЕРАТ

На тему:

Правове регулювання грошового обігу

У функціонуванні ринкової економіки головну роль відіграють гроші і грошовий обіг у державі. Грошовий обіг— це рух коштів у внутрішньому обороті в готівковій і без-готівковій формах, що обслуговують реалізацію товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки в господарстві. Гро-шова система України становить організацію грошового обігу, яка закріплена національним законодавством, і скла-дається з таких елементів: грошової одиниці та її найменуван-ня; масштабу цін; видів законних платіжних засобів; платіжного обороту та його організації; механізму регулюван-ня грошового обігу та органів, що його здійснюють. Грошова система України характеризується тим, що вирішальну роль в організації та функціонуванні її відіграють Верховна Рада України та Національний банк України.

Правові основи організації грошового обігу в Україні за-кладено в Конституції України та в Законах України “Про Національний банк України”, “Про платіжні системи та пере-каз грошей в Україні”.

Основними завданнями правового регулювання грошово-го обігу в Україні є:

а) забезпечення чіткого розмежування повноважень і від-повідальності в сфері грошового обігу між органами держави;

б) забезпечення органам держави за допомогою норм опе-ративно регулювати і контролювати грошовий обіг в країні;

в) підтримання необхідного темпу зростання грошової маси в обігу і правильного співвідношення між готівковим і безготівковим грошовим обігом з метою ефективного функціонування економіки країни.

У ст. 92 Конституції України передбачено, що засади ство-рення і функціонування грошового ринку, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України встановлюються виключно законами України.

У ст. 100 Конституції України визначено, що основні заса-ди грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням покладено на Раду Національного банку України.

У Конституції України також закріплено, що офіційною грошовою одиницею України е гривня, забезпечення стабіль-ності якої є основною функцією Національного банку України.

Важливу роль у створенні грошової системи в Україні відіграв Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні” від 25.08.96, яким було введено в обіг національну грошову одиницю — гривню, яка забезпечила економіку національною валютою. Зазначений Указ передбачав введен-ня в обіг банкнот вартістю 1, 2, 5, 10, 25, 50 і 100 гривень. Кон-кретний механізм реалізації грошово-кредитної політики пе-редбачений у розділах IV і V Закону України “Про Національ-ний банк України”. В ст. 25 цього Закону зазначено, що основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики е регулювання обігу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

2) відсоткову політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казна-чейськими зобов’язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісію власних боргових зобов’язань та операції з ними. Особлива роль у здійсненні грошової політики держави покладається на Національний банк України, який відповідно до ст. 33 Закону України “Про Національний банк України” здійснює такі повноваження щодо організації готівкового грошового обігу:—

виготовлення та зберігання банкнот і монет;—

створення резервних фондів банкнот і монет;—

розробка номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;—

встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;—

встановлення правил випуску в обіг, зберігання, переве-зення, вилучення та інкасації готівки;—

визначення вимог щодо технічного стану й організації охорони приміщень банківських установ;—

визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансово-кредитних установ, підприємств і організацій.

За Національним банком закріплено монопольне право здійснення емісії національної валюти та організація її обігу. Йому належить не тільки виняткове право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу, а й ви-лучення з обігу.

Випуск та обіг на території України інших грошових оди-ниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу за-бороняється. Офіційне співвідношення між гривнею та золо-том або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Банкноти і монети, випущені Національним банком, є без-умовними зобов’язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами.

Гривня (банкноти і монети) як національна валюта е єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами пла-тежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредити-ви та для переказів.

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використо-вує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, вста-новлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту вста-новлюються Національним банком. Національний банк не може обмежувати прав суб’єктів валютного ринку на здійснен-ня операцій з іноземною валютою, гарантованих їм законом.

Національний банк, комерційні банки зобов’язані вилуча-ти фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних. ознак платіжності, грошові знаки. Порядок вилучення грошових знаків, обміну зношених, пошкоджених грошових знаків встановлюється Національним банком.

Національний банк зобов’язаний офіційно через засоби ма-сової інформації повідомляти про вилучення з обігу грошових знаків України.

Відповідно до чинного законодавства (ст. 40 Закону України “Про Національний банк України”) НБУ встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юри-дичних і фізичних осіб в економічному обігу України із засто-суванням як паперових, так і електронних документів та готівки; координує організацію розрахунків; дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів; забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, а також дає дозвіл на проведення їх через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їхні власні розрахункові системи.

Важливу роль у становленні правової основи