Безліч інших кредитних установ (у тому числі пенсійні фонди, довірчі пайові фонди, спеціалізовані фінансові інститу-ти тощо) виконують окремі банківські операції, однак при цьому не мають права називатися банками і змушені з ними конкурувати.

До спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів на-лежать також установи, що займаються ощадними опе-раціями — ощадно-позичкові асоціації та взаємо-ощадні банки. Ощадно-позичкові асоціації набули широкого розповсюдження в США, однак мають суворо обмежені функції і за-ймаються мобілізацією коштів шляхом залучення заощаджень населення за допомогою продажу власних акцій. Взаємо-ощадні банки займаються такою самою діяльністю, вони при-ймають від населення невеликі заощадження та інвестують їх у деякі види цінних паперів. Вкладники як ощадно-позичкових асоціацій, так і цих банків, отримують прибуток у формі відсотків.

Спеціалізовані фінансово-кредитні інститути відіграють важливу роль в економіці держави і сприяють інтенсифікації процесів фінансових інновацій. Отже, досвід побудови та функціонування кредитно-банківської системи США відобра-жує специфіку федерального устрою США, враховуючи вели-чезні розміри її території, масштаби розвитку господарства, існування соціально-економічних, національних, демо-графічних та інших факторів. Все це зумовило потребу в ство-ренні унікальної системи подвійного підпорядкування кредит-но-банківських установ та паралельно на рівні Федерації і штатів розгалуженої структури фінансово-банківських уста-нов та посилення державного втручання в банківську сферу .у такій федеративній державі, як США.

Швейцарія. Найбільш надійною для іноземних компаній є швейцарська банківська система. Розвинена ринкова еко-номіка, висока банківська культура, фінансова стабільність та стабільна валюта, розвинута юридична система зробили Швейцарію дуже привабливою для іноземних інвесторів. Швейцарська банківська система очолюється Національним банком, який має статус акціонерного товариства. Банківська система об'єднує понад 500 банківських організацій, з яких понад 140 відділень великих іноземних банків. Усі швей-царські банки традиційно поділяють на три основні групи.

До першої групи належать три найбільших акціонерних банки — ЮНІОН бенк оф Свитцеленд, Суисс бенк корпорейшн і Суисс кредит бенк. Ці гігантські банківські установи мають широку міжнародну мережу. Завдяки їх універсальності вони виконують широкий спектр банківських операцій та фінансових послуг, включаючи прийом депозитів, видачу кре-дитів, роботу з іноземними валютами, цінними паперами, уп-равління портфелем інвестицій, операції з цінними паперами, трастову діяльність.

Друга група банків — це кантональні, місцеві та ощадні банки, які в основному працюють з місцевими вкладниками в своїх регіонах, спеціалізуються на кредитуванні (зокрема, під заставу нерухомості) та здійснюють розрахунково-касові опе-рації.

У країні діють 29 кантональних банків (так звані “домашні банки” кантонів), які працюють насамперед в кантоні. Ці банки є державними: держава відповідає за їх зобов’язаннями, а управління здійснюється за участю місцевих органів уп-равління. Кантональні банки за видами здійснюваних опе-рацій відносять до універсальних банків.

До третьої групи належать приватні банки, основний вид їх діяльності — це управління інвестиційними портфелями. Швейцарські банки надають величезну кількість різно-манітних послуг великим корпораціям, компаніям, фірмам, населенню. Поряд з традиційними послугами вони допомага-ють малому бізнесу: здійснюють переведення (трансфер) пла-тежу в межах Швейцарії і на міжнародному фінансовому ринку, займаються купівлею і продажем банкнот різних країн, організовують переговори про угоди на фондових біржах Швейцарії та в інших країнах.

Комерційні банки надають широкий спектр кредитів. Однак надання кредиту залежить від репутації фірми — іно-земний клієнт, щоб отримати кредит, повинен мати бездоган-ну репутацію. Клієнтам з юридичною адресою в Швейцарії надаються, зокрема, такі послуги: короткостроковий кредит (забезпечений або незабезпечений), по конкретному рахунку або у формі фіксованого авансу, в швейцарських франках або у валюті інших країн; позики під нерухомість; лізинг і факто-ринг; рефінансування лізингових операцій; відкриття акреди-тивів тощо.

Більшість швейцарських банків мають стовідсоткову або близьку до цього ліквідність — показник, не досяжний для банків інших країн. Крім того, кожний банк Швейцарії дотри-мується такого правила: чиста вартість його капіталу, за ви-нятком фінансових зобов’язань, становить 7-9 відсотків вар-тості цих зобов’язань; за світовими стандартами цей відсоток досить високий.

Швейцарські банки регулярно проходять ретельні ауди-торські перевірки. При цьому аудиторські фірми виступають більш суворими ревізорами, ніж уряди інших країн, які кон-тролюють діяльність банків. Найбільші швейцарські банки мають свої представництва у всіх світових фінансових центрах і за вмілого ведення справ забезпечують вихід клієнтам на міжнародну арену бізнесу.

Окрім власне банків, до банківської системи Швейцарії органічно входить велика кількість фінансових компаній, за допомогою яких відкриваються широкі можливості застосу-вання капіталу в цій країні. Їх поділяють на: компанії, які. публічно рекламують себе для прийому депозитів і відповідно зобов’язані відповідати всім вимогам федерального банківського законодавства, і компанії, що не приймають де-позити, але виконують інші банківські операції. Останні ком-панії підпадають під регулювання тільки деяких статей банківського законодавства.

Характерною рисою швейцарської банківської системи е надзвичайно високий ступінь контролю за діяльністю банків та інвестиційних компаній. На цьому ґрунтується загально-прийняте в світовій практиці ставлення до швейцарських банків як еталона надійності. Контроль за банками має триступінчасту структуру і здійснюється Федеральною банківською комісією. Національним банком і Швейцарською банківською асоціацією.

Діяльність банків, їх регулювання і контроль за ними рег-ламентуються Федеральним банківським законом про банки і ощадні каси від 8 листопада 1934 р. У функціонуванні швей-царської банківської системи важливу роль відіграє Банківський комітет. Це незалежний орган, який не підпоряд-ковується ні уряду, ані Національному банку. Банківський комітет контролює додержання банками Закону про банківську діяльність, зведених правил і встановлених норма-тивів. Важливим завданням Банківського комітету є захист інтересів акціонерів і клієнтів. У своїй діяльності комітет спирається на незалежні аудиторські служби,