оперативного і стратегічного управління філіями;
формуванні та коригуванні механізмів взаємного інформування і прийняття рішень (які потрібно описати в "Положенні про філію банку"),
створенні та коригуванні типових положень та інструкцій, що містять основні функції, повноваження й обов'язки філій та їх співробітників, на основі яких (разом із правлінням) розроблялися б і затверджувалися документи окремо для кожної філії з урахуванням їх специфіки (територіального положення філії, особливостей кредиторів і позичальників, зрілості керівництва, підготовленості співробітників тощо);
розробці пропозицій та проектів наказів, розпоряджень, постанов правління й інших рішень, спрямованих на поліпшення роботи філій й їх координації з головним офісом банку;
забезпеченні інтеграції й координації зусиль співробітників різних підрозділів банку для рішення найбільш термінових і складних завдань, що постають перед філіями;
підготовці і проведенні організаційних заходів, що сприяють: обміну думками й інформацією між фахівцями, керівниками банку і філій; розробці погоджених рішень – засідань самого комітету, а також інформаційних, інструктивних і координаційних нарад, пов'язаних з роботою філій; підготовці методичних й інформаційних матеріалів і т. ін.
Контрольна функція [3, 60]:
збір інформації про діяльність філій і приведення її до форми, придатної для прийняття рішень;
перевірка роботи філій з питань, що обговорювалися на засіданнях комітету і засіданнях правління банку;
вплив на підрозділи банку щодо виконання рекомендацій комітету і рішень правління, пов'язаних з роботою філій.
Структура підрозділу, яка керує роботою регіональної мережі банку, будується за функціональною ознакою. Дирекція регіональної мережі АКБ "Надра" має таку структуру (рис. 3.3).
Рис. 3.. Структура ДРМ [3, 60]
Кожне з управлінь здійснює керування та контроль регіональною мережею за своїми чітко визначеними функціями:
фінансово-економічне управління здійснює контроль за фінансовими показниками регіональних підрозділів, здійснює взаємодію регіональної мережі з фінансово-економічним департаментом Головного банку, реалізує функцію трансферту ресурсів, як між Головним банком і регіональними підрозділами, так і всередині регіональної мережі;
управління клієнтської політики несе в собі функції реалізації клієнтської політики Головного банку, методології просування послуг банку, комплексного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища регіональної мережі, комунікації підрозділів регіональної мережі з профільними підрозділами Головного банку;
управління розвитку філіальної мережі, ліцензування та контролю відповідає за підготовку, оформлення, реєстрацію і відкриття регіональних підрозділів по всій регіональній мережі [3, 61].
Розвиток регіональної мережі АКБ "Надра" на даний момент показує, що існуюча схема управління вже не відповідає сучасним вимогам ринку. Вимоги до швидкості прийняття рішень, гнучкості тактичних рішень на місцях і одночасно монолітності в здійсненні стратегічних рішень усього банку приводять до необхідності зміни існуючої структури керування регіональною мережею АКБ "Надра" на основі створення регіональних центрів відповідальності. На даний час у банку створюються умови для переходу до нової схеми управління регіональною мережею. Нова схема управління передбачає появу нової структурної одиниці – "міжрегіонального центру", основною функцією якої буде управління діяльністю підлеглих регіональних управлінь, а також визначення напрямків стратегічного розвитку. Створення міжрегіональних центрів уможливить реалізацію принципу "госпрозрахункового планування", тобто забезпечення розумного "сполучення центрального керівництва з ініціативою локальних ланок" економічної структури.
Система управління фінансовими інструментами RETAIL-BANK АКБ "Надра" є складовою комплексної системи управління фінансами АКБ "Надра" і являє собою структуровану систему лімітів та нормативів, погоджених за числовими параметрами [3, 61].
Інструментом реалізації даної системи є щоденний моніторинг та контроль встановлених лімітів і нормативів з метою ефективного управління фінансовими потоками і ризиками, своєчасного виявлення і прогнозування небезпечних тенденцій розвитку подій, а також вживання запобіжних заходів.
Ухвалення рішення про встановлення числових значень та зміну структури лімітів і нормативів RETAIL-BANK АКБ "Надра" носить колегіальний характер і здійснюється на засіданні Комітету з управління ризиками, активами і пасивами (КУРАП) після процедури узгодження в профільних підрозділах RETAIL-BANK та Головного банку.
Отже, побудова банківських організаційних структур повинна відповідати умовам діяльності банку, а також специфіці його роботи.
Висновки
Отже, комерційні банки – кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Приймають і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:
Органи управління й організаційна побудова банків у чомусь збігаються, а в чомусь відрізняються від інших установ. Головним органом управління банком є загальні збори акціонерів. Вони приймають найважливіші рішення – затверджують статут, вибирають раду банку чи раду директорів (далі – рада), затверджують баланси і звіти, визначають напрямок і цілі політики банку тощо.
Способи організації і структура будь-якої компанії визначаються предметом її діяльності, її суспільно-економічною сутністю, її цілями та її історією.
Структура й організація діяльності будь-якого банку повинні дозволяти здійснювати всі ці операції. Ця вимога, як правило, прямо відображається у структурі банків, визначаючи назви банківських підрозділів: каса, управління розрахункових операцій (операційне керування), кредитне керування, відділ депозитних операцій, відділ міжнародних платежів, департамент операцій з цінними паперами і т. ін.
Комерційний банк, на відміну від більшості компаній інших типів, виявляє не одну, а безліч суспільно-економічних сутностей. По-перше, банк є інструментом здійснення фінансових операцій суб'єктів економічних відносин. Наприклад, проводячи розрахунки між клієнтами, банк лише обслуговує їх угоди, залишаючись непричетним до мотивів їхнього здійснення та до їх результатів. По-друге, банк сам є суб'єктом економічних відносин. Так, видаючи кредити, банк вступає в угоди зі своїми клієнтами, самостійно приймає рішення про їх проведення, піклується про результат проведення операції (повернення позики та відсотків). По-третє, банк є накопичувачем коштів. Приймаючи їх