РЕФЕРАТ
На тему:
Операції та послуги комерційних банків
Економічна роль комерційних банків виявляється в тому, що вони здатні здійснювати широке коло операцій і надають велику кількість різноманітних послуг підприємствам, фірмам, населенню, державі. Концентруючи основну частину кредит-них ресурсів та виконуючи широкий спектр банківських операцій і фінансових послуг, комерційні банки впливають на всі сторони господарського життя країни і тим самим забезпечу-ють розвиток народного господарства.
Банківські операції — це операції із залучення грошових коштів та вкладення їх у позички, цінні папери і послуги, ви-пуску в обіг і вилучення з нього грошей, для розрахунків, фінансування та кредитування капітальних вкладень, касового виконання державного бюджету тощо.
Відповідно до ст. 47 Закону України “Про банки і банків-ську діяльність” на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:—
приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізич-них осіб;—
відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зара-хування коштів на них;—
розміщення залучених коштів від свого імені, на влас-них умовах та на власний ризик;
операції з валютними цінностями;—
емісію власних цінних паперів;—
організацію купівлі та продажу цінних паперів за дору-ченням клієнтів;—
здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);—
надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;—
придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, при-ймаючи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);—
лізингові операції;—
послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;—
випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, век-селів та інших оборотних платіжних інструментів;
випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток,
надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
За умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки також мають право здійснювати такі операції:
1) здійснення інвестицій у статутні фонди Та акції інших юридичних осіб;
2) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені, з інструментами грошового ринку; з інструментами, що ґрунту-ються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;
5) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
6) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення зазначених вище перших чо-тирьох операцій та визначає умови, за яких цей дозвіл надається, а саме:
а) рівень регулятивного капіталу банку повинен від-повідати вимогам НБУ, що підтверджується незалежним ауди-тором;
б) банк не є об’єктом застосування заходів впливу;
в) банком подано план, за яким він здійснюватиме таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;
г) Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних фахівців для здійснення такої діяльності.
Комерційні банки мають право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України. Загалом класифікація опе-рацій та послуг комерційного банку є досить складною і може бути подана схемою (рис. 3).
У банківській практиці України, як правило, є дві основні групи банківських операцій, за допомогою яких залучаються банківські ресурси: активні та пасивні.
До активних належать операції, здійснюючи які, банки за-безпечують клієнтові можливість одержання необхідних йому коштів, і тим самим розміщують власний і залучений капітал. Це кредитні операції, пов'язані з наданням клієнтам різно-манітних позичок та їх погашенням, інвестиційна діяльність банків, тобто вкладання коштів у цінні папери підприємств усіх форм власності на порівняно тривалий час, формування касових залишків та резервів, лізингові та факторингові операції.
Кредитування є основним видом активних операцій ко-мерційних банків. Конкретні сфери застосування банківського кредиту визначаються залежно від його цільового призначен-ня та складу учасників кредитних правовідносин. Враховуючи особливості позичкових операцій комерційних банків, при-йнято виділяти кредитування:—
поточної діяльності підприємств, пов’язане із задово-ленням їх потреб в оборотних коштах;—
інвестиційної діяльності підприємств, призначене для збільшення основних фондів, реконструкції та розширення ви-робництва;—
приватних осіб для задоволення різноманітних потреб споживчого характеру;—
держави для покриття бюджетного дефіциту. Важливою умовою кредитування є видача кредиту банка-ми під забезпечення. Формами забезпечення повернення кре-дитів є: застава, гарантія, страхування. Крім того, застосо-вується переуступка контрактів, дебіторської заборгованості, товарні запаси (сировина, напівфабрикати, комплектуючі ви-роби, готова продукція), шляхові документи, іпотека (нерухо-ме майно, земля), цінні папери, майнові права, права вимоги, що належать заставодавцю, дорогоцінні метали та інші активи позичальника. Щодо інвестиційних операцій комерційних банків, метою яких є отримання доходу і нарощування капіталу, то сфера застосування їх тепер обмежена, що зумов-лено різними факторами: недосконалістю чинного законодав-ства, нестабільністю економічного становища країни (інфляція, нерозвиненість ринку капіталів та його інфраструк-тури, низькі темпи приватизаційних процесів).
Комерційні банки можуть також здійснювати інші види ак-тивних операцій: лізингові операції, факторинг і форфейтинг.
Відповідно до пунктів 6 і 7 ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банки мають право придбавати на власні кошти засоби виробництва (певне майно — автомобілі, літаки, устаткування, транспортні засоби, обчислювальну техніку тощо) для передавання їх клієнтам в оренду. Така форма фінансово-кредитних відносин називається лізингом і в банківській практиці набула значного поширення. На прохан-ня клієнта банк набуває певне майно і приймає на себе всі зобов’язання власника, включаючи відповідальність за збере-ження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було куплене майно,