підписує з банком строковий договір оренди, у якому визнача-ються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внесення, можливість продажу клієнту устат-кування після закінчення строку договору.
Отже, лізинг — це різновид довгострокового кредиту, який надається в натуральній формі і погашається клієнтом у роз-строчку. При здійсненні такої лізингової операції банки організують отримання довгострокової позички в одного або у кількох кредиторів на суму до 80% вартості зданих в оренду активів. За організацію позички банки отримують від оренда-ря додаткову винагороду.
Нетрадиційною банківською операцією є факторинг — купівля банком у клієнта термінових вимог платежу, пов’язаних з постачанням товарів або наданням послуг. Фак-торинг — це уступка права вимоги (цесія), що оформляється відповідним чином укладеним договором між банком і клієнтом (ст. 197 ЦК України). У договорі банк зобов’язується не тільки стягувати борги, а й визначає свої функції з обслуго-вування боргу, передбачає аналіз кредитної спроможності боржників, інкасування, залікові операції, приймання на себе ризику несплати тощо.
Клієнт, що продав дебіторський борг, отримує від банку гроші (готівка, перерахування, оплата чека тощо) у розмірі 80-90% суми боргу, а залишені 10-20% банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після пога-шення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факто-рингові операції банк стягує з клієнта плату.
Різновидом факторингової операції є форфейтинг — форма кредитування зовнішньоекономічних операцій купів-лею комерційним банком векселів, акцептованих імпортером, тобто експортер переуступає банку свої вимоги до покупця. Форфейтинг передбачає перехід усіх ризиків до покупця векселя (банку), тому останній вимагає гарантій банку країни-імпортера. Перевагою форфейтинга є тверда ставка кредиту-вання та простота оформлення переуступки векселів.
До пасивних операцій банків належать операції, за допомо-гою яких банки формують свої ресурси для здійснення кредит-них та інших активних операцій, а саме — депозитні операції, відкриття та ведення рахунків клієнтів, отримання позичок на міжбанківському ринку, продаж власних торгових зобов’язань (векселів і облігацій). Ефективна організація пасивних опе-рацій банків сприяє забезпеченню нормальної банківської діяльності на комерційних засадах, регулюванню грошової маси в країні, успішному виконанню банками традиційних розрахунково-кредитних операцій, а також розширенню діапазону банківських послуг.
Активні й пасивні операції здійснюються банками відповідно до визначених принципів із використанням тих чи інших засобів і методів, передбачених законодавством. Діяльність сучасних комерційних банків не обмежується тра-диційними банківськими операціями, а охоплює значно ширший діапазон банківських послуг відповідно до потреб своїх клієнтів. Банківські послуги є видом діяльності комерційних банків, які виконують різні банківські операції за дорученням клієнтів (юридичних і фізичних осіб), і включають посеред-ницькі, консультативні, розрахункові, довірчі (трастові) та інші послуги.
Серед посередницьких послуг найпоширенішими є посе-редництво в одержанні клієнтом кредиту, в операціях з цінними паперами, валютою та майном. Посередництво в одержанні клієнтом кредиту має місце тоді, коли банк сам не має можливості задовольнити кредитну заявку клієнта. У та-кому разі банк, що обслуговує клієнта, за його проханням бере кредит в іншому банку і надає його клієнту під більш ви-сокий відсоток, аніж плата за куплені ресурси. Клієнт погод-жується на таку операцію, тому що отриманий ним кредит в іншому комерційному банку часто обходиться значно до-рожче, оскільки цей банк прагне компенсувати ризик надання кредиту, особливо незнайомому позичальнику. Посередницькі послуги в операціях з цінними паперами, валютою і майном здійснюються на підставі доручення від клієнта й укладаються з емітентом. Сьогодні заслуговує на увагу посередницька діяльність комерційних банків під час емісії, розміщення та організації повторного обігу цінних паперів клієнтів.
Банківські послуги щодо торгівлі валютою мають на меті надання валюти клієнтам для забезпечення їхніх платежів і підтримання ліквідності у валюті: страхування ризиків знецінення коштів внаслідок зміни валютних курсів, отриман-ня спекулятивного прибутку за рахунок зміни курсів валют.
Для забезпечення платіжної дисципліни великого значення набувають розрахункові послуги банків, які передбачають ве-дення рахунків юридичних і фізичних осіб та здійснення роз-рахунків за їх дорученням. Особливим видом діяльності ко-мерційних банків є довірчі (трастові) послуги: операції з володіння майном, переданим клієнтом банку за дорученням. Довірене управління майном пов’язане з виконанням робіт з обліку операцій, збереженням цінностей, розміщенням коштів, фінансовим аналізом тощо.
Значну частку у довірчих (трастових) послугах ко-мерційних банків займають агентські послуги. Під час вико-нання таких операцій банк діє від імені і за дорученням клієнта на основі договору, укладеного на конкретний строк. Відмінність їх від довірчих полягає в тому, що при наданні агентських послуг клієнт не втрачає повноважень власника, а лише уповноважує банк на операції від імені власника.
Комерційні банки при наданні агентських послуг здійсню-ють операції зі зберігання майна клієнтів та управління їх власністю, інвестиційні та кредитні операції за дорученням власника, операції купівлі-продажу, організовують оплату ра-хунків і податків, оформлення та відновлення страхових полісів та інше юридичне обслуговування.
Комерційні банки виконують послуги зі збереження цінностей: надають в оренду сейфи клієнтам, здійснюють опе-рації зі збереження цінних паперів з одночасним отриманням з них доходу, погашення облігацій із закінченим строком дії, обміну цінних паперів, їх купівлі та продажу, отримують кошти за заставними листами.
За сучасних умов у банківській практиці почали впровад-жуватися нові технології в банківському обслуговуванні клієнтів — система дистанційного банківського обслуговуван-ня. Комерційні банки надають клієнтам такі послуги, як про-ведення банківських операцій вдома (“home banking”), в офісі тощо, повсюди, де це зручно клієнту. На сьогодні виділяють чотири основних різновидності віддаленого банкінгу:
1) телефонний банкінг, коли за допомогою телефону або “мобілки” можна виконати безліч банківських операцій;
2) відеобанкінг — це телеміст, який працює між