відповідність записів касової книги підприємства про суми, одержані з банку і здані в банк, даним самого банку. У разі роз-ходження між даними банку і записами в касовій книзі з'ясову-ються причини цих розходжень;—

дотримання встановлених строків і порядку здавання гро-шової виручки, своєчасність повернення в банк невитрачених сум заробітної плати та інших сум. У разі виявлення порушень з'ясо-вується, протягом якого часу і яка сума не здавалась до банку і з якої причини;—

правильність витрачання готівки, одержаної в байку, на цілі, зазначені в чеку;—

правомірність витрачання готівки з виручки;

Результати перевірки працівник банку оформлює у вигляді акта, в якому відображається стан надходження готівки до каси підприємства та її витрачання за період, що перевіряється.

Якщо в ході перевірки виявлені порушення діючого порядку ведення касових операцій чи зловживання, комерційний банк зобов'язаний передати відповідні акти перевірок податковій ад-міністрації або правоохоронним органам для застосування до порушників відповідних санкцій, передбачених чинним законо-давством.

Банківські операції з розрахунково-касового обслуговування юридичних та фізичних осіб виступають першоосновою функціо-нування будь-якого комерційного банку та є визначальними з точки зору перспектив розвитку діяльності банку. Саме з цих операцій починається взаємодія і співпраця банку зі своїми клієнтами. Отже, від того, наскільки якісно та ефективно банк зможе обслуговувати платіжний оборот клієнтури, залежатиме прийняття нею відповідних рішень щодо подальшої роботи у сфері андеррайтингових, кредитних, інвестиційних, валютних та інших операцій, які банк може запропонувати своїм клієнтам.

Особливої значимості розрахунково-касові операції набува-ють у сучасних умовах, коли традиційно доходні для банків опе-рації з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), кре-дитні операції, операції з іноземною валютою втратили значний рівень власної прибутковості. Тому на сьогодні є економічно до-цільним ставлення до розрахунково-касового обслуговування як до пріоритетного напрямку банківської діяльності з точки зору збільшення її доходності, що потребує постійного вдосконалення та підвищення ефективності механізму здійснення розрахунко-во-касових операцій для забезпечення необхідного рівня рента-бельності та фінансової стійкості комерційних банків сторони керуються умовами договору, з якого виникли зобов'язання між підприємством і новим боржником (строки погашення боргу, штрафні санкції, форми розра-хунків тощо).

У 60-х - 80-х роках у багатьох банках світу спостеріга-лося значне збільшення потоків і обсягу операцій. Обчис-лювальні можливості і потужності мереж і систем обробки інформації були дуже малими.

Кінець 80-х початок 90-х років привів до необхідності створювати електронне банківське середовище, оскільки зна-чна кількість банків почала сприймати комп'ютерні системи, телекомунікаційні мережі та інформаційні технології, як мо-гутню стратегічну зброю, яка допоможе їм краще обробляти, передавати і зберігати банківську інформацію, швидше обслу-говувати клієнтів і значно випередити конкурентів.

У 90-ті роки через послаблення державного регулюван-ня банківської діяльності все більшого значення набуває застосування технології для розв'язання потреб банківської справи. Якщо в минулому банки мислили категоріями «да-них», то тепер мова йде про «інформацію». Стає зрозумі-лим, що володіння інформацією і уміння опрацьовувати її з допомогою сучасних інформаційних технологій, то є рі-вень, при якому володіння інформацією може використову-ватися як стратегічна зброя. Для досягнення цього потрібно забезпечити миттєвий доступ користувачеві до інформації з будь-якого джерела, в будь-який час, із будь-якого місця країни.

Початок процесу комп'ютеризації банків у світі відно-сять до 60-х років, коли з'явились перші автоматизовані

Розділ написаний спільно з Д. П. Біленчуком і О. В. Піксотовою.

Системи бухгалтерського обліку, обробки рахунків клієнтів і платежів по чеках.

Уже в 70-ті роки банки зробили дуже багато, щоб на-близитись до клієнтів, перейти на співпрацю з клієнтами, а не з рахунками. Телекомунікаційна техніка в цей час забезпечила можливість обслуговувати клієнта в любому відділенні банку незалежно від місця знаходження його рахунку.

80-ті роки ознаменувалися значними успіхами у вве-денні «електронних» грошей. З'явились банківські автома-ти, їх широке застосування приводить до скорочення пото-чних розходів, зменшення чисельності касирів і прискорен-ня часу доступу клієнтів до своїх вкладів.

У цей час були створені банківські системи для обслу-говування клієнтів удома. З їх допомогою стало можли-вим:

- зробити запит по телефону про інформацію в банків-ському комп'ютері і отримати відповідь синтезованим люд-ським голосом;—

отримати термінове повідомлення про залишок гро-шей на рахунку, проконтролювати їх рух і т. ін.

Це сприяло створенню нової технології банківського обслуговування.

На сьогоднішній день в Україні гостро відчувається не-стача спеціалістів по банківських технологіях, немає відпо-відної технічної і навчальної літератури по банківських еле-ктронних системах. Зарубіжний книжковий ринок у цій га-лузі теж не дуже насичений тому, що системи електронних платежів не є широко тиражованим комерційним продуктом з однієї сторони, а з іншої, і розробники, і користувачі зовсім не зацікавлені розкривати окремі технічні деталі системи, щоб не «навчити» потенційних зловмисників.

Впровадження в практику банків сучасних безпаперових комп'ютерних технологій, систем електронних плате-жів без серйозних зусиль, суттєвих затрат, загального під-йому культури банківського виробництва і правопорядку неможливе. Але очевидно одне, що з кожним днем будуть зростати потенційні можливості використання програмного забезпечення при прийнятті рішень в банківській справі, а це приведе до необхідності залучення спеціалістів і їх знань для швидкого переходу на сучасне банківське інформацій-но-технологічне обслуговування в Україні.