зростають, попит на гроші змінюється адеквато показникові дефлятора ВВП: зростання цін призведе до збільшення Md. У цьому випадку відбивається прагнення господарських субєктів ринку зберегти реальний касовий залишок постійним. Коли ж реальні доходи (ВВП) економічних агентів скорочуються, відбувається зменшення обсягів господарських операцій і потреба вгрошах заменшується. Тому якщо грошова пропозиція витримується на постійному рівні то в умовах падіння реального ВВП наслідком такої політики буде зростання інфляції.
Вище названі залежності (Md i Py) можна виразити математично. Попит на реальні грошові залишки може бути показаний як функціональна залежність від реальних обсягів виробництва (ВВП).
Md / p = f(y/p) (16)
Із цього рівняння видно, що зміни в індексі цін (Р) за адекватності інших умов не впливають на величину попиту на реальні грошові залишки. Функція попиту на гроші залежить головним чином від реального ВВП.
Попит на гроші і норма процента. Нам вже відомо, що грошові заощадження можуть зберігатися за бажанням власника грошей в альтернативних формах: їх можна помістити у фінансові активи (цінні папери, строкові вклади та депозити тощо), або тримати у ліквідній формі (готівкових або депозитних) грошей. Відомо, що заощадження у формі фінансових активів забезпечують їхнім власникам доход у вигляді певного відсотка, тоді як зберігання активів у формі грошей не приносять жодного доходу. І все таки люди воліють тримати частку своїх активів влесне у грошовій формі, а не в інших альтернативних формах. Величина грошей, що знаходиться на руках у населення залежить від нагальних витрат та вигод. У звязку з цим вирішення питання про зберігання грошей у формі касових залишків чи фінансових активів переважно залежить від норми процента, яка в економічній теорії трактується як показник альтернативної вартості заощадження грошей.
Згідно монетарної теорії, реальний попит на гроші предмставляє функцію від номінальної процентної ставки і реального рівня дохода:
Md
= f (r,y), (17)
P
Функціональну залежність попиту на гроші від рівня процентної ставки покажемо на графіку 3.1.
ri
r0
На грфіку 1. показано, що сукупний попит на гроші складається з двох частин: трансакційного (операційного) М1 функції від доходу (y) і попиту на портфельні активи М2 функції від норми процента (r).
Md = M1 + M2 = M(y) + M(r). (18)
Крива Md, що похила донизу, показує наскільки попит на портфельні активи чутливий від процентної ставки: за інших незмінних умов, коли зростає ставка процента, попит на гроші знижується. Причому крива Md не пересікає ні ось ординат (частина грошей завжди буде знаходитись у формі готівки в силу трансакційного попиту, якою не була б високою процентна ставка), ні ось абсцис (при низькому рівні процентних ставок спрацьовує ефект “пастки ліквідності” можливості вільної конвертації менш ліквідних активів у більш ліквідні.
Отже, аналіз чинників, що визначають параметри попиту на гроші можна узагальнити в таблиці 3.1.
Таблиця 1. Попит на гроші
Показники | Зростання динаміки цін | Зростання реальних доходів | Зростання альтернативної вартості збереження грошей (ставка відсотків)
Номінальний попит на гроші
Реальний попит на гроші | Пропорційно збільшує залишки грошей
Не змінює попиту на реальні залишки грошей | Збільшує попит
Збільшує попит | Зменшує попит
Зменшує попит
Із таблиці ( 1. ) можна виділити три аспект попиту на гроші:
по-перше, зростання динаміки цін залишає незмінним реальний попит на гроші, викликаючи при цьму пропорційне збільшення попиту на номінальні грошові залишки;
по-друге, зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки;
по-третє, більш високий рівень реальних доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.
Ці три аспекти попиту на гроші вважаються важливим напрямком проведення монетарної політики.
У заключенні можна підкреслити, що основні погляди сучасних монетаристів про трансмісію грошово-кредитної політики зводяться:
Приріст грошової маси Приріст номінального доходу = звязок прямий
Швидкість обігу грошей повинна бути незмінною (constant)
Виробництво не залежне від грошової політики
Грошова політика повязана тільки з інфляцією
Пропозиція грошей відбувається екзогенно (автономно)
Державна інтервенція в господарство небажана
Ціль постійний низький темп зростання грошей і цін відповідно до обсягів ВВП.
Кейнсіанські теорії
Приріст грошей Приріст доходу = звязок непрямий
Гроші >> процентні ставки >> інветиції >> виробництво
Зміна цін = інституційна залежність
Державна інтервенція = необхідна
Цілі = ріст виробництва, занятість, позиція міжнародного платіжного балансу.
