Реферат

На тему:

Мета і завдання правового регулювання банківської системи України

ПЛАН.

Банки як основний компонент ринкової економіки.

Центральний банк і розвиток банківського сектора.

Нормативні засади банківської діяльності.

Мета і завдання правового регулювання банківської системи України.

Зміст правового регулювання та його вплив на суспільні від-носини в банківській сфері зумовлюються економічними чинни-ками. Право надає економічній діяльності юридичної форми, закріплює реальні виробничі відносини. Від успішного проведен-ня науково обґрунтованих реформ залежить рівень добробуту на-роду. Банківська система, стимулюючи перехід до ринкових від-носин усіх господарюючих суб'єктів та активно заощаджуючи їх кошти та кошти громадян, здійснюючи розрахунки і платежі, сприяє реформуванню економіки України. Це не тільки впливає на правову практику, а й підпорядковує правову думку її потре-бам, стимулює розвиток нових наукових галузей і відповідно формує нові правові засади кредитно-фінансового механізму у державі.

1. Банки як основний компонент ринкової економіки

Банки як фінансово-кредитні установи є основним компо-нентом того економічного ладу, який називається ринковим господарством. Банки – це один із найважливіших інститутів ринкової економіки, тобто це установи, що акумулюють грошові кошти й нагромадження, використовують їх як ресурси для надання кредитів, здійснюють грошові розрахунки, емісію грошей та цінних паперів, облік векселів, операцій із золотом, іноземною валютою тощо і надають послуги.

Залежно від виконуваних функцій розрізняють банки емісійні та неемісійні. Емісійними, як правило, є центральні банки, яким надається право випускати в обіг грошові знаки.

Банки, що виконують функції центральних, торгують грошовим товаром тільки з банками і не вступають у безпосередні кредитні відносини із субєктами господарювання.

Головне завдання емісійних банків полягає в управлінні емісійною, кредитною та розрахунковою діяльністю банківської системи.

Залежно від підпорядкованоситі кредитних інститутів згідно з чинним законодавством і від ієрархічної структури кредитної системи розрізняють два основних принципи побудови банківської системи: однорівневий і дворівневий.

Однорівневий принцип побудови банківської системи передбачає перевагу горизонтальних звязків між банками, універсалізацією їхніх функцій та операцій.

Дворівневий принцип побудови банківської системи грунтується на організації відносин між банківськими установами як по горизонталі, так і по вертикалі.

Відносини по горизонталі – це відносини рівноправного партнерства між низовими ланками (комерційними банками різних типів і видів незалежно від форми власності);

Відносини по вертикалі – це відносини між центральним банком як керівним і управлінським центром низовими ланками (комерційними банками).

Сучасна банківська система України побудована за дворівневим принципом: на першому рівні – центральний банк (НБУ), на другомі – комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери дфяльності.

У теорії банківського права поняття «банківська система» має різний зміст. Юридичні аспекти цього поняття відображають організаційно-правову структуру банківських та фінан-сово-кредитних установ, яким притаманні внутрішня єдність, спільна мета та функції кредитування юридичних і фізичних осіб, єдині принципи організації банківської справи та верховен-ства Національного банку у регулюванні банківської справи на підставі Конституції та законів України.

2. Центральний банк і розвиток банківського сектора

В Україні створення незалежного від Кабінету Міністрів На-ціонального банку, а також наміри швидкого переходу до рин-кової економіки зумовлюють прискорений розвиток банківського сектора та швидке формування нової фінансової інфраструк-тури.

Цей процес розпочався одразу після утвердження в 1991р. незалежної Української держави, що потребувало невідкладного формування власних банківської та грошової систем, нових ме-ханізмів фінансового обслуговування народного господарства та економіки в цілому.

Зрозуміло, що одразу перед правовою наукою постало завдан-ня визначити мету та обсяг правового регулювання банківських відносин.

Банківська діяльність, виконуючи самостійну роль у фінан-сово-кредитних відносинах, сформувала свій реальний сектор відносин і знайшла свій предмет правового регулювання, оскіль-ки кредитний механізм контролюється державою і не може обій-тись без створення розгалуженої системи норм і відповідно — правовідносин, що охоплюються поняттям банківського права.

3. Нові засади банківського права

З прийняттям у 1996 р. Конституції України банківське пра-во формується на нових конституційних засадах, які підтверджу-ють наявність як власного предмета, так і методу правового ре-гулювання, оскільки грошово-кредитні відносини потребують комплексного правового визначення і закріплення їх нормами права.

Віддаючи належне фінансовому праву, яке виконало, образно висловлюючись, “материнську роль” стосовно банківського пра-ва, наука не могла залишити без уваги потреби у нових підходах, осмисленні перспектив розвитку банківського права і як науко-вої галузі, і як галузі права у правовій системі України. Наука бан-ківського права створювалась поступово на розвиток ідей теорії кредиту, теорії грошей, теорії банківської справи та банківських інститутів, інтегруючи наукові розробки в сфері державного уп-равління фінансами та кредитом в Україні.

Авторами наукових обгрунтувань правових інститутів здебільшого виступали відомі українські банкіри В. П. Гетьман, В. А. Ющенко, В. С. Стельмах та інші, а цьому процесові допомагали системні погляди вчених-юристів Л. К. Воронової, 1. В. Мартем'янова, П. С. Пацурківського, Д. А. Бекерської, В. Л. Кротюка, Н. Ю. Пришви та інших.

Роль і значення банків

Роль і значення банків та фінансово-кредитних установ у житті суспільства такі, як і грошей у житті людини та держави. Більшою чи меншою мірою, прямо чи опосередковано норми банківського права стосуються інтересів кожного громадянина, кожної юридичної особи незалежно від форм власності, а також органів державної влади і місцевого самоврядування, об'єднань громадян.

Отже, створення розгалужених правових засад банківської справи та банківської діяльності, визначальним чинником яких є конституційні принципи, — одне з першорядних завдань дер-жави. Перед наукою постала конкретна сфера публічних відно-син, в якій держава мала забезпечити функціонування фінансо-вого механізму ринкового господарства країни та створити на-дійну правову регламентацію у банківському секторі економіки. Створення банківських установ і формування банківського ка-піталу зумовили необхідність прийняття Законів України “Про банки і банківську діяльність”,