величина дохідності на одного робітника становила:
І997 рік – 150061 : 50 = 3001,22 грн.;
1999 рік – 147690 : 44 = 3356,59 грн.
Отже, ми можемо зробити висновок, що на зріст валових доходів банку впливають:
підвищення рівня дохідності кредитних операцій (процентні доходи);
збільшення частки “працюючих” активів, тобто активів, які приносять доход. До них відносяться: короткострокові позики, довгострокові кредити іншим банкам, цінні папери, паї, акції, заборгованість по факторингу, кошти, перераховані підприємствам для проведення спільної діяльності;
зріст дохідності кредитних операцій.
На основі цього ми можемо зробити деякі рекомендації, які сприяють росту непроцентних доходів. Банкові рекомендується розширювати спектр платних послуг та інших нетрадиційних операцій, таких як:
надання консультаційної допомоги;
посередництва в розміщенні цінних паперів своїх клієнтів;
надання гарантій, поручительств;
участь у прибутках.
Аналіз витрат ми здійснюємо за такою ж схемою, що й аналіз доходів: витрати всього = процентні витрати + непроцентні витрати.
Процентні витрати за 1999 рік склали: 13311 гривень, а непроцентні витрати: 131121 гривню.
До непроцентних витрат відносять:
1. Операційні витрати за цей період відповідно включають:
поштові і телеграфні витрати за операціями клієнтів — 10721 гривню;
комісійні витрати за послугами і кореспондентськими відношеннями -
2. Витрати по забезпеченню функціонування банку:
на утримання апарату управління — 67042 гривень;
господарські витрати (амортизаційні відрахування, орендна плата та інші) — 23128 гривень.
3. Інші витрати — 30230 гривень.
Таблиця 8.
Структура витрат Ощадного банку
Путильського відділення № 6799 за 1998-1999 рр.
№
п/п | Група витрат | 1998 рік | 1999 рік
Сума
гривні. | Питома
вага -% | Сума
гривні. | Питома
вага -%
1 | Процентні витрати | 10974 | 7,67 | 13311 | 9,22
2 | Непроцентні витрати | 132030 | 92,33 | 131121 | 90,78
3 | Витрати всього: | 143004 | 100 | 144432 | 100
З таблиці видно що непроцентні витрати займають значну частину в сумарних витратах. Частково це виправдано. Існує ряд причин, які носять об’єктивний характер, тобто не залежать від банку. Наприклад, оплата за канали електронного зв’язку. Існують і інші фактори, які банк на може сам ліквідувати: зменшити непроцентні витрати, що відразу відобразиться на рості його прибутку.
Процентні витрати залежать від середньої процентної ставки по вкладах населення.
Таблиця 9.
Залишки по вкладах по Ощадному банку
Путильського відділення № 6799 за 1998-1999 рр.
№ п/п | Показники | 1998 рік | 1999 рік
Сума,
гривні. | Питома
вага -% | Сума,
гривні. | Питома
вага -%
1 | Розрахункові поточні та інші рахунки клієнтів |
10485 |
5,84 |
19293 |
10,23
2 | Внески громадян | 168929 | 94,16 | 169245 | 89,77
3 | Залучені кошти всього |
179414 |
100 |
188538 |
100
Затрати на обслуговування розрахункових рахунків найменші. Це найбільш дешевий ресурс для банку. Збільшення частки вказаного компонента в ресурсній базі зменшує процентні втрати банку. Однак розрахункові рахунки — це найбільш не передбачений. інструмент тому висока їх частка послаблює ліквідність банку.
Збільшення об’єму залучення коштів на вклади громадян є позитивним моментом, незважаючи на ріст процентних витрат. Строкові вклади виявляються найбільш стабільною частиною залучених коштів, що дозволяє здійснювати кредитування на більш тривалі строки і, отже, під більш високий процент.
Таблиця 10.
Структура непроцентних витрат Ощадного банку
Путильського відділення № 6799 за 1999 рік.
№ п/п | Статті витрат | Сума (грн.) | Питома вага – %
1.
2.
3.
4.
5. | Операційні витрати в тому числі:
поштові і телефонні витрати по операціях клієнтів
оплачена комісія за послугами
витрати на утримання апарату управління
господарські витрати
інші |
10721
67042
23128
30230 |
8
51
18
23
Непроцентні витрати: всього | 131121 | 100
З цих показників можна зробити висновок, що банку необхідно зменшити питому вагу витрат на операційні витрати та інші. Мабуть, недоцільно скорочувати витрати на утримання апарату управління. Розглядаючи висновки даного аналізу, ми можемо відмітити, що скороченню витрат банку будуть сприяти:
гармонізація структури ресурсної бази, тобто збільшення частки розрахункових і вкладних рахунків. Для цього потрібно створити в банку спеціальний підрозділ, який би цілеспрямовано займався тільки ресурсами;
розумне зменшення непроцентних витрат.
Завершальним етапом аналізу є аналіз прибутковості банківської діяльності. Банківський прибуток важливий для всіх учасників економічного процесу. Він є основним показником ефективності комерційної діяльності, джерелом зміцнення і розвитку комерційного банку. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) визначається як різниця між загальною сумою доходів від банківської діяльності і надходжень від позареалізаційних операцій та сумою витрат за цими операціями.
Прибуток — показник результативності банку, його діяльності, його аналіз ми почнемо з розгляду складових компонентів. В загальному плані, прибуток, що залишається в розпорядженні банку, залежить від трьох “глобальних” компонентів: доходів, витрат, сплачених в бюджет податків.
Аналіз доходів та витрат розкриває причини їх змін. Всі рекомендації ми розробили відповідно збільшення прибутку і скорочення витрат.
В першу чергу за рахунок прибутку сплачується податок та інші обов’язкові платежі до бюджету. Проводиться відрахування від прибутку в статутний і резервний фонди, що знаходяться в місті Чернівецьку. Частина прибутку відраховується в фонд економічного стимулювання відповідно до порядку встановленого Національним банком України.
Існує метод оцінки прибутковості банківської діяльності за допомогою відносних показників (коефіцієнтний метод).
Основним показником прибутковості банку прийнято вважати (рентабельність), а саме — відношення прибутку до витрат банку:
прибуток
K1 = ---------------- *100 %
витрати
Порівнюючи результати 1998 і 1999 років ми бачимо, що рентабельність зменшилася в зв’язку із зменшенням прибутку.
7057
K1 1998 рік = ------------ *100 % = 4,93 %
143004
3257
K1 1999 рік= ------------ *100 % = 2,26 %
144432
Це означає, що рентабельність банківської діяльності знаходиться в прямій залежності від “працездатності” активів, від їх прибутковості.
Одним із резервів збільшення рентабельності є ступінь віддачі активів.
Прибутковість активів:
К2 1998 рік = 7057 : 281935 х 100 % = 2,50
