Чек на пред'явника виписується пред'явникові і може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього(див. зразок 3). Чекодавець висилає чек своєму партнерові за кордоном, який при отриманні чека виставляє його своєму банку для кредитування свого розрахунку. Цей платіж здійснюється швидше, ніж банківський переказ.

Чеки ще поділяються на банківські (виписаний банком на свій банк-кореспондент; тут не вказується найменування фірми-чекодавця, чекодавцем виступає банк боржника) та фірмові (виписаний фірмою на одержувача).

Вексель – цінний папір, що оформлюється у строгій відповідності з вимогами закону та містить безумовне абстрактне грошове зобов'язання.

При розрахунках зі ЗТО використовуються простий і переказний вексель (тратта).

Переказний вексель – безумовна пропозиція трансанта (кредитора), адресована трасату (боржнику), сплатити 3-й особі (ремітенту) в установлений термін вказану суму (див.зразок 4).

Простий вексель – виставляється боржником,який наз. векселедавцем. Останній бере зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму в обумовленому місці у визначений термін (див.зразок 5).

Рис. 2. Розрахунок покупця з продавцем за поставлені

в кредит товари за допомогою простого векселя

1. Укладення угоди

2. Передача товару з платежем у кредит

3. Виставлення векселя з позначення строку платежу

7. Повідомлення 4. Після завершення строку платежу передача векселя

про надходжен- на інкасо 8. Повідомлення про

ня грошей платіж за векселем

5. Вексель передається для оплати

6. Гроші на рахунок продавця

Реквізити простого векселя:

“Вексельна помітка”.

Просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей.

Вказання терміну платежу.

Місце платежу.

Найменування одержувача.

Вказання дати та місця складання платежу.

Підпис векселедавця.

Переказний вексель повинен містити:

Найменування “вексель”.

Просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму грошей.

Найменування трасата (боржника).

Вказання терміну платежу.

Місце платежу.

Найменування особи (ремітента, одержувача), якому чи за чиїм наказом має бути здійснений платіж.

Дата та місце складання векселя.

Підпис особи (векселедавця, трасанта, кредитора), який видає вексель.

Переказний вексель сам по собі не має сили законного платіжного засобу, а є лише представником дійсних грошей. Боржник зобов'язаний письмово підтвердити свою згоду провести платіж за век-селем в означений термін, тобто здійснити акцепт тратти (АТ). Акцепт здійснюється у вигляді надпису на лицьовому боці векселя і підписується акцептантом (див. зразок 5). Необхідність АТ зумовлена тим, що обов'язок трасатта сплатити її виникає тільки після акцепта.АТ може бути загальним і обмеженим (частковим). Для належного виконання трасатом своїх зобов'язань експортер, передаючи у банк з інкасовим листом товаровідвантажувальні документи, додає до них тратту. АТ може здійснювати і банк. Банківський акцепт використовується для довгострокового обліку тратти (продаж векселя векселедержателем банкові до строку плажу за векселем).

Надійнішою гарантією, порівняно з акцептом за траттами та простими векселями, є їх авалюва- ння (підтвердження) банками. Аваль виступає як вексельне поручительство, до якого застосовуєть-ся вексельне право. Це поручительство означає гарантію платежу за траттою чи простим векселем з боку банку, якщо боржник не виконав у строк зобов'язання за векселем. Аваль дається банком за будь-яку відповідальну за векселем особу, тому аваліст повинен вказати, за кого він дає поручитель ство. За аваль векселів банк стягує з покупців комісію, розмір якої залежить від суми векселя.

Передача векселя здійснюється простим врученням чи з допомогою передавального надпису (індосаменту). Такий надпис ставиться на зворотньому боці векселя і підписується індосантом.

Індосаменти бувають таких видів:

Бланковий індосамент – зроблений на зворотньому боці векселя передавальний напис. Він являє собою найменування індосанта і його підпис.

Іменний (повний) індосамент. Із його допомогою індосант передає всі права і вимоги за векселем іншій особі, чиє найменування чи ім'я вказується в індосаменті.

Перепоручительський індосамент. Передавальний підпис робиться держателем векселя при передачі цього документа на інкасо банку з проханням отримати за ним платіж і забезпечити виконання останнім усіх вимог за векселем.

Індосамент можна здійснити у вигляді передавального надпису з умовою відмови від відповіда- льності, що випливає з тратти. Тоді робиться напис “Без обороту на мене”, а передавальний надпис називається безоборотним індосаментом.

Третім засобом платежу є банківський переказ. Це розрахункова банківська операція, яка полягає у пересиланні платіжного доручення одного банку іншому. Платіжне доручення становить собою наказ клієнта банку, складений на основі вказівок переказодавача – клієнта банку, адресований своєму банкові кореспонденту, про виплату певної суми грошей переказоодержувачу (бенефіціару). Платіжні доручення приймаються банками тільки за наявності грошей на рахунках платників. При розрахунку дорученнями скорочується час і документооборот операції.

Рис. 3. Розрахунок платіжними дорученнями

1. Цінність, роботи, послуги

Укладення угоди

5. Витяг з розрахункового 4. Витяг з розрахункового

рахунку про зарахування рахунку про списання суми 2. Платіжне

доручення

3. Платіжне доручення

Впровадження електронної обробки даних забезпечило нові можливості для скорочення часу здійснення платежів.

Українські підприємства, які розраховуються з іноземними контрагентами за куплені товари за допомогою банківського переказу, в якій містяться інструкції для банку відносно умов виплати грошей переказоодержувачу.

У цьому документі переказодавач вказує:

повне найменування платника;

найменування банку платника;

номер банківського рахунку, який дебетується;

код валюти та суму платежу;

повне найменування бенефіціара;

найменування банку бенефіціара та номер його рахунку;

найменування, номер і дату документа, за яким проводиться оплата;

особу, що несе витрати на здійснення переказу;

ціль і призначення переказу (найменування товару і послуг, за яким відбувається оплата).

3

До форм розрахунків належать такі (від найвигідніших до менш вигідних для експортера):

100-процентний авансовий платіж;

акредитив;

інкасо;

відкритий рахунок.

Авансовий платіж у розмірі повної вартості товару, що поставляється є найвигіднішою формою розрахунку для експортера. Проводиться цей платіж банківським переказом чи чеком.

Акредитивна форма розрахунку вигідна для експортера: 1) у гарантії оплати відвантаженого товару банком, що відкрив акредитив, а при підтвердженому акредитиві – банком, який його підтвердив; 2) в отри- манні платежу відразу ж після поставки