навичками. В сучасних умовах усі рішення з фінансових, організаційних та економічних питань готуються і приймаються професіоналами у сфері організації управління, котрі здійснюють також нагляд і контроль за виконанням прийнятих рішень.
Будь-який банк є елементом банківської системи, що, у свою чергу, виступає як підсистема економічної системи загалом. Отже, банк – самостійна система, відкрита щодо зовнішнього середовища.
2.1. Особливості менеджменту в банківській сфері
Оскільки менеджмент – це управління в умовах ринкової економіки, то банківський менеджмент – це управління банком в умовах ринку, що означає:
орієнтацію банку на попит і потреби ринку, на запити клієнтів і організацію таких банківських продуктів і послуг, які користуються попитом і можуть дати банкові запланований прибуток;
постійне прагнення до підвищення ефективності банківської діяльності з метою зменшення витрат і одержання оптимальних результатів;
коригування цілей, завдань і програм банку залежно від кон'юнктури ринку;
необхідність використання сучасної інформаційної бази (комп'ютерних мереж та зв'язків з валютною і фондовою біржами, іншими кредитно-фінансовими інститутами) з метою здійснення багатоваріантних розрахунків для прийняття обґрунтованих і оптимальних рішень;
раціональний добір персоналу і його ефективне використання [9, 49].
Під банківською діяльністю у визначенні банківського менеджменту мається на увазі діяльність банку з метою одержання прибутку. Змістом банківської діяльності є забезпечення банківського процесу всіма необхідними ресурсами й організація технологічного циклу в цілому, як-от: розробка і вдосконалення банківських технологій, забезпечення необхідного рівня банківських продуктів і послуг, виконання усіх видів банківських операцій, матеріально-технічне оснащення для здійснення банківської діяльності, забезпечення персоналом, підтримання ліквідності та прибутковості банку.
Банківська сфера потребує такого стилю роботи, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей, уміння залучати й використовувати для вирішення поставлених завдань ресурси з найрізноманітніших джерел, домагаючись підвищення ефективності й одержання максимально можливого результату при мінімальних затратах.
Визначення цілей діяльності банку на найближчу і подальшу перспективи – це основне у менеджменті (management by objectives). Управління шляхом постановки цілей здійснюється з урахуванням оцінки потенційних можливостей банку і забезпечення їх відповідними ресурсами.
Розрізняють цілі загальні і специфічні. Загальні, або стратегічні цілі відбивають концепцію розвитку банку в цілому, специфічні розробляються в рамках загальних цілей з основних видів банківської діяльності.
Раціональне використання матеріальних і трудових ресурсів передбачає досягнення цілей при мінімумі затрат і максимумі ефективності, яке здійснюється у процесі управління, за умови, що група співробітників спрямовує свої зусилля на досягнення загальних цілей на підставі відповідної мотивації їхньої праці.
Банківський менеджмент має свій власний економічний механізм. Механізм банківського менеджменту складається з трьох ланок:
внутрішньобанківське управління;
управління операціями;
управління персоналом [9, 50].
Використання механізму банківського менеджменту спрямоване на вирішення конкретних проблем взаємодії в реалізації соціально-економічних, технологічних, соціально-психологічних завдань, що виникають у процесі банківської діяльності. Механізм менеджменту об'єктивно обумовлений здійсненням банківської діяльності в ринкових умовах, коли результати управлінської і господарської діяльності одержують оцінку на ринку в процесі обміну.
Ланки механізму банківського менеджменту подані в таблицях 1.1, 1.2, 1.3.
Таблиця 1.
Принципова схема внутрішньобанківського управління [9, 51]
Принципи | Функції | Економічні методи
1. Централізація в управлінні | 1. Маркетинг | 1. Комерційний розрахунок
2. Децентралізація в управлінні | 2. Планування | 2. Внутрішньобанківський розрахунок
3. Поєднання централізації і децентралізації | 3. Організація | 3. Ціни й механізм ціноутворення
4. Орієнтація на довгострокові цілі розвитку | 4. Контроль і облік | 4. Фінансова політика та її найважливіші інструменти
5. Демократизація управління
Таблиця 1.
Принципова схема управління операціями [9, 51]
Проведення науково-дослідної роботи | Забезпечення розвитку | Забезпечення збуту | Організаційна структура
1. Розробка науково-технічної політики банку | 1. Розробка і забезпечення політики з найважливіших напрямків діяльності | 1. Розробка збутової політики банку | 1. Функціональна
2. Розробка і впро-вадження нових продуктів і послуг | 2. Розвиток банківських технологій | 2. Вибір каналів і методів збуту продуктів банку | 2. Лінійно-функціональна
3. Організація науково-технічної діяльності | 3. Забезпечення матеріально-технічними ресурсами | 3. Організація збуту | 3. Проблемно-цільове управління
4. Підвищення якості і конкуренто-спроможності | 4. Матрична структура
5. Підвищення продуктивності праці | 5. Програмно-цільове управління
Таблиця 1.
Принципова схема управління персоналом [9, 52]
Розробка і проведення кадрової політики | Оплата і стимулювання праці | Групове управління, взаємовідносини в колективі | Соціально-психологічні аспекти управління
1. Принципи добору і розстановки персоналу | 1. Форми оплати праці | 1. Залучення працівників до управління | 1. Мотивація праці і творчої ініціативи
2. Умови наймання і звільнення | 2. Шляхи підвищення продуктивності праці | 2. Розмежування персоналу відділів та їхніх функцій | 2. Організаційна культура банку
3. Навчання і підвищення кваліфікації | 3. Заохочувальні системи оплати праці | 3. Взаємовідносини в колективі | 3. Вплив управління персоналом на діяльність банку
4. Оцінка персоналу і його діяльності | 4. Взаємозв'язок із профспілками
Отже, кінцева мета банківського менеджменту – забезпечення прибутковості в діяльності банку шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи управління банком і розвиток техніко-технологічної бази, а також ефективне використання кадрового потенціалу при одночасному підвищенні кваліфікації, творчої активності та лояльності кожного працівника.
Ситуація на ринку постійно змінюється, відбуваються зміни становища конкурентів на ринку, умов і форм фінансування, стану кон'юнктури в галузі або в країні загалом, умов міжнародних економічних відносин. Звідси постійна наявність ризику. Метою банківського менеджменту в таких умовах є постійне подолання ризику не тільки тепер, але і в майбутньому. Для цього необхідна наявність певних резервних коштів і надання менеджерам певного ступеня свободи і самостійності для швидкого реагування й адаптації до умов, що змінюються.
Розділ 2. Напрями банківського менеджменту
Специфіка функціонування банку як одного з найважливіших елементів
