Дивіденди, які сплачуються, визнаються на ту дату, за якою приймається рішення про їх розподіл.

Витрати обліковуються наступним чином: за дебетом рахунків проводяться суми витрат, за кредитом рахунків проводяться суми доходів при формуванні результату роботи за період у кореспонденції з рахунком N 5900 "Результат поточного року".

Найбільш значними статтями операційних витрат банку традиційно є витрати:

Значну частку витрат банку утворюють проценти, нараховані на кошти суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб. При цьому треба звернути увагу, на те, що до витрат банку відносяться лише сплачені відсотки по цим коштам, тобто віднесені на рахунки 7 класу. Нараховані, та не сплачені відсотки на кошти підприємств, установ та фізичних осіб відображаються на рахунках 2 класу – нарахування відсотків по коштах [16].

В останні роки спостерігається зріст питомої ваги видатків на виплату відсотків по вкладах клієнтів. Це пояснюється, по-перше, підвищенням рівня процентних ставок по депозитах у результаті посилення конкурентної боротьби і, по-друге, збільшенням питомої ваги депозитних рахунків у загальній сумі залучених коштів.

Видатки банку на утримання й експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні виплати носять постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі видатків банку дуже значна [20].

Визначена частина коштів банку витрачається на створення резервів. Інші видатки на рахунках прибутків і збитків банку показуються по статті «Інші операційні видатки». Це внески, видатки на рекламу, інвентар і матеріали, на оплату послуг аудиторських фірм, судові і транспортні витрати, а також деякі види податків.

Зріст операційних видатків не тільки відбиває несприятливий стан кон'юнктури ринку, на якому банк залучає ресурси, але і може свідчити про погіршення менеджменту.

Витрати банку формуються у процесі господарської та операційної діяльності установи банку. Розповсюдженою практикою є планування витрат та доходів банку на різні часові відрізки: місяць, квартал, рік тощо.

Особливістю обліку витрат та доходів банку є той факт, що документи звітності банку є доступними для широкого кола споживачів. Тому дуже важливою задачею обліку банку є уникнення помилок.

Таким чином, формування витрат установи банку відбувається на кожну дату складання звітності про результати діяльності банку, до яких відносяться – баланс комерційного банку, звіти про кошти, капітал та ін. Так як раніше вже було сказано про періодичність формування звітності банку, то відповідно, звіт про витрати формується також за результатами кожного банківського дня.

Особливої уваги заслуговує оцінка двох груп статей: видатки, пов'язані з забезпеченням функціонування банку (особливо адміністративно-господарські), і видатки, пов'язані з підвищенням ризикованості банківської діяльності (створення обов'язкових й інших страхових резервів).

Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.

1.3. Прибуток банку, його формування та призначення

Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту робітників банку і т.д. Прибуток банку, визначений методами фінансового обліку, є різницею між його доходами і витратами, тобто це - фінансові результати діяльності комерційного банку, які відображаються у звіті про фінансові результати комерційного банку [10]. При аналізі формування і використання прибутку банку необхідно звернути увагу на те, що прибуток банку, визначений у податковому обліку, є базою для оподаткування установи банку і не відображає наявність фінансових інструментів (грошей, цінних паперів та ін) у активі банку. Тому ми розглядаємо лише фінансову сутність прибутку установи банку.

Відповідно до діючої методики, комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності раз в квартал, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу прибутки і витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку.

Облік результатів діяльності банку – найбільш важливий і відповідальний етап обліку через формування бази оподаткування та розрахунком податків установи банку.

Прибуток банку визначається шляхом співставлення доходів та витрат, отриманих банком за звітний період. Накопичені за період витрати відображаються на дебеті рахунків 7 класу плану рахунків бухгалтерського обліку «Витрати», а доходи за кредитом рахунків 6 класу – «Доходи».

Прибуток комерційних банків оподатковується згідно Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" по ставці 30 %.

Після сплати податків і штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України й іншими органами, з прибутку банку проводяться відрахування в його резервний фонд в розмірі не менш ніж 5 % прибутку, що залишається в розпорядженні банку, до досягнення цим фондом рівня 25 відсотків регулятивного капіталу, але в розмірі не менше ніж 25 відсотків зареєстрованого статутного капіталу банку.

Резервний фонд установи банку створюється на покриття непередбачених збитків за всіма статтями активів та на покриття позабалансових зобов’язань установи банку.

Кошти резервного фонду обліковуються банками на балансовому рахунку 5021. Відповідність формування резервного фонду вимогам чинного законодавства має підтверджуватися незалежною аудиторською організацією, що здійснює перевірки банків.

Резервний фонд банку може бути використаний тільки на покриття збитків банку за результатами звітного року згідно з рішенням спостережної ради банку та в порядку, що встановлений