Стан етики бізнесу в економіці нашої країни.

Одна з актуальних проблем сього-дення — роль і значення бізнес-стики — етики індивідуальної праці та особистої відповідальності. Вона по-стає нині в ширшому і гострішому соціально-історичному контексті. Йдеться про формування трудової етики сучасного суспільства, яка при-ходить на зміну традиційній; інакше кажучи — про формування "еко-номічної людини" з новими стимула-ми до праці й новою трудовою моти-вацією. Приголомшливо, але факт: найчудовіші ідеї наших нинішніх еко-номістів сьогодні розбиваються, як правило, об той же здавна не поміче-ний камінь спотикання: бракує людини-хазяїна, котра з ентузіазмом бе-реться за справу, орієнтуючись на ад-ресовані їй економічні реформи.

Сьогодні очевидно, що економічна реформа, з якою спочатку пов'язува-ли всі свої надії радикально настроєні вітчизняні економісти, буксуватиме, допоки на допомогу їй не прийде ре-формування моральних основ нашо-го світогляду, не виникне трудова мо-тивація нового типу, котра відповідає умовам сучасного українського сус-пільства. Моральність —це сфера най-простіших і водночас найглибших відносин людей, що визначають їх мотивацію і поведінку. Без неї, без її "простих" законів (а для цього потріб-но насамперед відновити їх у спо-конвічних правах) ми навряд чи про-сунемося вперед в інших галузях жит-тя. Тільки з моральним реформуван-ням наша господарська, політична і правова реформи нарешті дадуть ре-зультати.

В основу раціональної дії людини-господаря Вебер поклав етику христи-янства. У християнстві, за його слова-ми, немає "ніякого релігійного тлума-чення світу як цілого". Це, по суті, етичне вчення, яке орієнтує діяльність у світі, але не дає теологічного тлума-чення. Ця етика, орієнтована на внут-рішній світ людини, і є моментом внутрішнього переконання. Вона не містить жодних табу щодо дійсних чи бажаних умов діяльності у світі. Але такс етичне розуміння християнства Вебер не вважає результатом особис-тих можливостей. Для нього воно — закономірне, послідовне, продумане,

раціональне. Ідея раціональності трактується Вебером не тільки як фак-тична, неминуча вимога, а й як фун-даментальна умова відповідального морального поводження в сучасному світі. Раціональність не є ні чимось да-леким і зовнішнім щодо релігії, ні тим, що має замінити її в дусі про-світительських уявлень [З].

Щоденну управлінську діяльність у кожній організації здійснюють кон-кретні менеджери і виконавці від-повідно до своїх функцій і посадових обов'язків, які можуть бути зафіксо-вані у документах (посадових інструк-ціях) або ж становити предмет усних домовленостей. Але досвідчені керів-ники добре знають: жодна найдетальніша інструкція не може визначи-ти всі аспекти дій. Тому нерідко всу-переч інструктивним документам чи постановам вони керуються власними уявленнями і цінностями під час ви-конання тієї чи іншої роботи. Йдеть-ся про етичні аспекти менеджменту, котрі відображають надзвичайно важ-ливий механізм його взаємодії з суспільством.

Форми поведінки, яким в США дають різні етичні оцінки

Далеко не завжди одні й ті ж вчин-ки, дії, форми поведінки отримують однакову етичну оцінку — в різних країнах вони розцінюються по-різно-му. Скажімо, американське законо-давство хабарі вважає злочином. А проте так звані "підмазки" — випла-та певних сум іноземним державним чиновникам американськими ком-паніями з метою прискорити прий-няття потрібних їм рішень — не вва-жається злочином, мало того — нерідко вони не оподатковуються, тобто напівпідпільні "подачки" готів-кою не враховуються при оподатку-ванні: ці витрати спрямовуються на прискорення митних формальностей, дрібні подарунки, чайові тощо, на-томість не можуть використовуватися на підтримку збуту або, наприклад, започаткування нового бізнесу. Ви-нятком із цієї практики є хіба що ви-плати, що порушують Закон 1977 ро-ку "Про корупцію у справах з інозем-ними організаціями", який було прийнято після того, як з'ясувалося, що великі суми були передані високо-поставленим іноземним чиновникам у зв'язку з продажем американських літаків.

Інший приклад типової стичної проблеми стосується дотримання ан-тидемпінгового законодавства США металургійними підприємствами Ук-раїни, що експортували в 1996 році майже півмільйона тонн сталевого ви-сокоякісного вуглецевого обрізного

листа на суму близько 200 млн. до-ларів. Департамент торгівлі Сполуче-них Штатів у результаті антидемпінго-вого процесу, ініційованого амери-канськими компаніями "General Steel Co" і "Gulf States Inc", увів із 1 лип-ня 1997 року нові ставки ввізного ми-та для наших підприємств: для "Азовсталі" — 100%, для комбінату ім. Ілліча — 177%, а для решти — 238%. Наші менеджери і політики, причетні до цих процесів, це несподіване рішен-ня розцінили як несправедливе. Адже рівень рентабельності відносно собівартості дорівнює лише 7—10%. Здавалося б, підстав для того, щоб вважати ціни на українську металопродукцію демпінговими, немає. Од-нак американська сторона мала свої аргументи. По-перше, українські підприємства близько 100 тис. тонн металопродукції поставляли через фірми-посередники із південноазіатських країн, що вважається піратсь-кими поставками. Це негативно по-значилося на іміджі українських під-приємств. Нині фірми-посередники збанкрутували або ж були ліквідовані, а питання українського металу існує. По-друге, і це головне, українська економіка не має статусу ринкової, а вважається перехідною. Це дає право американському департаменту торгівлі вдаватися до широких вольностей що-до визначення "реальних" цін. Тому нині одне з першочергових питань — надання вітчизняній економіці ста-тусу ринкової. А на переговорах між учасниками зазначеної антидемпінго-вої процедури українська сторона на-магається призупинити введення в дію нових ставок ввізного мита на метал на 5 років. До речі, у США роз-глядають іще кілька питань стосовно дотримання українськими постачаль-никами вимог антидемпінгового зако-нодавства цієї країни. Все це свідчить про актуальність етичних питань у сфері міжнародного бізнесу [4, 69—70].

Етика — система моральних прин-ципів, яка зобов'язує відрізняти правильну поведінку від хибної. А саме розуміння бізнес-етики бага-то в