прогноз економіко-політичної ризикованість становища в конкретній державі або регіоні. Далі ці дослідження набули регулярного характеру і стали оформлятися за стандартним зразком.
Приблизно в 1980 р. економічний банківський відділ Швейцарської банківської корпорації розробив нові, систематизовані і чітко нормовані принципи підходу до визначення рівня міжнародного ризику. Ці принципи засновувалися на постулаті, що його розрахунок повинен бути корисним і матеріалом, що легко аналізується, який надається в розпорядження вищих керівників банків, що ухвалюють рішення в залежності від рівня і структури верхньої межі банківських кредитів для кожної країни. Виходячи з вищесказаного були розроблені і сформульовані наступні основоположні принципи:
прогнозування міжнародного ризику повинно спиратися на аналіз структурних і якісних характеристик державного устрою, так само як і на кількісні показники, засновані на вивченні цифрових даних і співвідношень;
причини висновків про підвищену ризикованість становища повинні бути цілком зрозумілі читачеві звіту;
поєднання двох типів аналізу (якісного і кількісного) повинне бути чітким і конкретним: всі таблиці і зіставлення повинні включати розшифровку скорочень, щоб полегшити аналіз і підвищити його ефективність.
Ці базові принципи призвели до формування двоступеневої структури матеріалів статистико-аналітичного напряму, що аналізуються. Перший рівень становить звіт про становища в країні (коротка характеристика економічної ситуації). Об'єм цієї частини зведення жорстко обмежений двома сторінками. На самому початку приводиться найбільш істотна частина аналізу, тобто висновок відносно ступеня міжнародного ризику і кінцеві дані по країні з приведенням вибраних ключових відомостей. Це зведення виконується за стандартним зразком, з урахуванням політичного становища, національної економіки, зовнішнього балансу і зовнішньої заборгованості.
На основі цього аналізу статистико-аналітичне управління пропонує свою думку відносно класифікації ступеня міжнародного ризику в застосуванні до країни, що аналізується.
У другій частині аналізу проводиться конкретна економіко-політична ситуація і рівень сумарного міжнародного ризику за допомогою Схеми чинників ризику (СЧР) (див. табл. 4) [13, 38]. У процесі аналізу і зіставлення СЧР з даними маркетингових досліджень або з безпосереднім спостереженням споживача конкретний комерційний банк має можливість скорегувати дані першого рівня аналізу. Таким чином виходить прямий (Швейцарська банківська корпорація – споживач) і зворотний (банк, виробник і інше – Швейцарська банківська корпорація) взаємозв'язок.
Таким чином, створюється стислий інформаційний звіт, який може бути швидко проаналізований і забезпечує достовірність результатів, а також їх зіставлення Схеми чинників ризику з даними інших маркетингових обстежень або з безпосередніми спостереженнями.
Виникаючий подібним чином багатосторонній діалог – це бажаний результат системи, сприяючий ефективному виробленню остаточних рішень відносно напрямів фінансової діяльності в ареалі, що аналізується з урахуванням чинників ризику. За цих міркувань Схема чинників ризику, прийнята в швейцарських банках, має особливо просту, легку для читання і збагнення форму. Звичайно ж, це не означає, що фахівці з статистики і аналізу конкретної національної дійсності обмежуються аналізом тільки тих даних, які містяться в Схемі чинників ризику.
Схема чинників ризику зведена до одного листа з 25 пунктами, значення кожного з яких коротко роз'яснюється в табл. 4.
Таблиця
СЧР для визначення рівня міжнародного ризику
Показники | Реальні дані за ряд років | Прогноз на п-й рік | Примітки
1. Внутрішня економіка
1. Реальний приріст валового продукту, % | Обчислюється за період від 12 місяців в процентному вираженні з поправкою на інфляцію
2. Інвестиційне співвідношення (величина інвестиції/величини валового продукту) Ч 100) | Оптимальне значення – 25 %
3. Ефективність інвестиції | Усереднене значення реального зростання внутрішнього валового продукту ділиться на усереднене інвестиційне співвідношення за той же період. Чим вище це значення, тим вище ефективність економіки; критичний рівень – 2. Значення буде трохи нижче для більше за індустріально розвинені країни
4. Середній рівень інфляції за період, що аналізується, % | Аналіз проводиться з урахуванням зміни споживчих цін в процентному вираженні з річним усередненням. Являє собою показник якісного рівня економічної політики країни
5. Зростання грошових надходжень до кінця періоду, що аналізується | За допомогою аналізу динаміки грошових агрегатів проводиться аналіз майбутнього рівня інфляції
6. Рівень реального внутрішнього кредиту (показник внутрішнього грошово-кредитного дисбалансу), % | Вимірюється величиною грошового агрегату М, скоректованого на процент інфляції споживчих цін
7. Податковий баланс як процент від величини валового продукту, % | Надлишок або нестача капіталу загальний або урядовий в процентному вираженні відносно валового продукту. Міра ефективності податково-бюджетної політики країни
11. Економіка країни-партнера
8. Конкурентно-здатність (показник реального обмінного курсу) max = 100 % | Аналіз проводиться шляхом зістав-лен-ня внутрішньої і зовнішньої інфляції з поправкою на зміни в обмінному курсі
9. Торговий баланс всієї сукупності товарів, млрд. гр. од. | Експорт товарів мінус імпорт товарів. Товари оцінюються по цінах, по яких вони експортуються з країн-експорте-рів, тобто ФОБ без вартості страхуван-ня і фрахту. Основна детермінанта балансу поточних рахунків (див. п. 12)
10. Експорт (товари і послуги), млрд. гр. од. | Пп. 10 і 11 включають такі послуги, як туризм, транспорт, банківські проценти та ін.
11. Імпорт (товари і послуги), млрд. гр. од. | Пп. 10 і 11 включають такі послуги, як туризм, транспорт, банківські проценти та ін.
12. Сальдо поточного рахунку по зовнішньоторговельних операціях, млрд. гр. од. | Виходить таким чином: торговий ба-ланс + чистий прибуток від реалізова-них послуг + баланс односторонніх ра-зових платежів в млрд. гр. од. Дефіцит вказує на міру залежність країни від зовнішніх ресурсів для задоволення внутрішньої потреби, що фінансується зверненням до міжнародних резервів (п. 17) і/або за рахунок отримання додаткових позик за кордоном (п. 18)
13. Частка експорту в сумі валового продукту, % | Експорт товарів і послуг (див.