Риси банківського законодавства

Які характерні риси банківського права ?

Розглядаючи поняття банківського законодавства, важливо ок-реслити його риси:

- воно має власну сферу (галузь), мету і завдання правового ре-гулювання в Конституції та законах України, нормативно-правових актах стосовно банківської діяльності, функціону-вання кредитних установ та банківської справи;

- як галузь загальної системи законодавства має комплексний характер і включає джерела як публічного, так і приватного права (закони та підзаконні акти);

- у банківському законодавстві законодавчі акти поділяються за предметом правового регулювання і систематизуються у по-слідовності за їх юридичною силою;

- нормативно-правові акти розрізняються за предметом відання і повноваженнями владних суб'єктів держави (Верховна Рада України, Президент України і Національний банк України) і не можуть видаватися органами державної виконавчої влади без законодавчого доручення;

- первинним елементом цього законодавства є стаття законо-давчого акта як форма вираження, засіб викладення правової норми;

- воно безпосередньо пов'язане з регулюванням статусу гро-шей, цінних паперів та фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб, а також з банківською діяльністю та власне банківською справою;

- використовує як імперативні, так і диспозитивні методи регулювання банківських правовідносин, про що свідчить порівняльна таблиця на прикладі різних країн.

Законодавчі обмеження на певні види банківської діяльності, які застосовуються в окремих країнах

Які існують законодавчі обмеження на певні види банківської діяльності?

Види

Операцій

Країни |

Операції

з цінними

Паперами | Вкладення

у нерухомість | Операції

страхування |

Лізинг | Готівковий

обіг валюти

США | Обмеження | Обмеження | Обмеження | Обмеження | Обмеження

Велико-

британія— | Високий

показник

ризику—— | Обмеження

Німеччини— | Високий

показник

ризику | Заборонені | Високий

показник

ризику | Обмеження

Франція—— | Заборонені— | Обмеження

Японія | Обмеження— | Заборонені | Заборонений | Обмеження

Україна— | Обмеження | Заборонені— | Обмеження

Отже, характеризуючи поняття “банківське законодавство”, більш зрозумілим стає поняття “банківське право”.

Як правова категорія воно означає внутрішню будову правових норм будь-якої галузі. Системний характер групування норм банківського права має об'єктивний характер, а банківського за-конодавства — суб'єктивний, виходячи з потреб банківської прак-тики.

У банківському праві як галузі права існують класичні інсти-тути права, окремі групи однорідних за характером норм, а та-кож спеціальні норми та інші ознаки структури побудови норм, які регулюють самостійну сферу суспільних відносин.

Первинним елементом системи банківського права є норма права, яка складається з гіпотези, диспозиції та санкції (не плу-тати із статтею нормативного акта, яка не завжди містить всі три структурні елементи правової норми).

Банківське право характеризується стабільністю правових по-ложень, але не позбавлене динамізму, що свідчить про зміни, до-повнення галузі права новими правовими інститутами та норма-ми спеціального призначення (перехідні положення закону, по-рядок його введення та інші).

Банківське право має свої юридичні властивості, принципи та інститути (нормативна сторона), а також сукупність суб'єктів — правових установ (організаційна сторона), що дає підстави розгля-дати його як систему права. Накопичення законодавства у регулю-ванні банківської діяльності і банківської справи висуває необхід-ність виділення нових ланок у структурі банківського права (страху-вання депозитів, договір банківського рахунку, банківська таємни-ця, капітал банків та інше). Таким чином, у сучасний період відбувається характерний процес становлення банківського права.

Якщо порівняти поняття “банківське законодавство” і “бан-ківське право”, ми впевнено можемо стверджувати, що вони взає-мопов'язані між собою.

Але не можна обминути і дискусійності цього питання. Виз-начаючи поняття “банківське законодавство”, вчені-юристи тра-диційних поглядів на фінансове право як галузь заперечують проти банківського права, ігноруючи всі ознаки його предмета. У 60-70-х роках банківське право вважали підгалуззю фінансового права, і це було зрозуміло, оскільки тоді більша ча-стина правовідносин за участю банку мала фінансово-правовий характер. Поняття фінансових органів та кредитних установ роз-глядалися як тотожні. Проте Л. Г. Єфимова у своєму навчальному посібнику виходить за межі консервативних погля-дів, і при цьому без будь-яких пояснень стверджує, що “банківсь-ке право не є ані самостійною галуззю права, ані підгалуззю пра-ва”. Відповідь на запитання, чому так вважають окремі на-уковці, ми знайдемо у зарубіжних теоретичних джерелах.

Цікавими з точки зору розвитку наукової думки і практичної реалізації нових сучасних ідей про банківське право як самостій-ну комплексну галузь законодавства і галузь права є підручники зарубіжних авторів, зокрема, К. Гавалди та Ж. Стуффле, П. Годме, Р. Кольса, А. Полларда, Ж. Пассейка, К. Елліса та Ж. Дейлі та багатьох інших.

Розвиток науки банківського права

У своїй монографії Н. Ю. Єрпилєва узагальнила правові ідеї та міжнародний дос-від у галузі “Міжнародне банківське право”. Послідовний у своїй концепції та правових поглядах професор Г. А. Тосунян збагатив науку банківського права відомою моно-графією «Банковске српава й банковское законодавство России: досвід, проблеми й перспективи”. В Україні теорія бан-ківською права не набула належного рівня розвитку, оскільки вчені-юристи недостатньо приділяли уваги цій сфері знань.

Сучасна наука банківського права має свої історичні вито-ки — значним внеском збагатив розвиток теорії банківського права видатний банківський юрист М. М. Агарков, який ще на-прикінці 20-х років уперше опублікував курс лекцій “Основи банкового права”.

Цей невеликий за обсягом екскурс про погляди та наукові пра-ці вчених-юристів є лише загальним контуром і дає можливість скласти уявлення про становлення категорії “банківське право”. Його користь полягає у засвоєнні теорії та практики банківсько-го права, оскільки важливо сформувати власний погляд на питан-ня: чи є банківське право самостійною галуззю системи права, що тісно пов'язана з більш загальною проблемою — праворозумінням.

Безперечно, у науці мають право на існування різні теоретич-ні моделі правової дійсності, але юридична кваліфікація право-вих явищ не повинна приводити до заперечення наявності самих явищ. Тому розглядаючи банківське право