адміністративного чи фінансового характеру;
погляд за діяльністю банків;
надання рекомендацій щодо діяльності банків.
ІІ. Індикативне регулювання
встановлення обов’язкових економічних нормативів;
визначення норм обов’язкових резервів для банків;
встановлення норм відрахувань до резервів на покриття коштів від активних банківських операцій;
визначення процентної політики;
рефінансування банків;
кореспондентських відносин;
управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції;
операції з цінними паперами на відкритому ринку;
імпорт та експорт капіталу.
Наглядова діяльність НБУ охоплює всі банки і підрозділи, афішованих та споріднених осіб банків в межах України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог законодавства щодо здійснення банківської діяльності.
При здійсненні банківського нагляду НБУ має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів НБУ для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
При здійсненні банківського нагляду НБУ може користуватися послугами інших установ за окремими угодами.
НБУ здійснює банківський нагляд на індивідуальний та консолідованій основі і застосовує заходи впливу за порушення вимог щодо банківської діяльності.
У разі розгляду НБУ питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку для надання пояснень запрошується голова ради директорів, або голова спостережної ради цього банку, за винятком випадків призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку і призначення ліквідатора.
При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах НБУ співпрацює з відповідними органами цих держав.
Відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” НБУ встановлює для всіх інших банків обов’язкові економічні нормативи:
мінімальний розмір статутного фонду для інших банків, які створюються та вже діють;
достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків;
нормативи ліквідності банку
максимальний розмір ризику на одного позичальника
норматив інвестиційної діяльності*.
Згідно ст. 69 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банк зобов’язаний подавати НБУ фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку, його операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості. НБУ має право вимагати від банку подання консолідованої звітності.
Кожен власник істотної частини у банку, який є юридичною особою, зобов’язаний подати НБУ у встановлений ним строк річний звіт про свою діяльність. Звіт містить:
види діяльності, які здійснює юридична особа;
інформація щодо суб’єктів господарювання, в яких особа має участь;
баланс та звіт про прибутки цієї особи, на кінець останнього фінансового року.
НБУ має право вимагати подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної участі в банку з метою здійснення нагляду за безпекою і надійністю фінансового стану банку забезпечення дотримання положень законодавства.
Фінансова звітність банків, що подається до НБУ має бути щорічно перевірена аудитором. Аудиторська перевірка банку здійснюється аудитором, який має сертифікат НБУ на аудиторську перевірку банківських установ.
*Л.К.Воронова “Фінансове право” 1998 р. – Харків., - Вид-во Консум
Аудиторський звіт має містити:
баланс банку;
звіт про рахунки доходів та витрат;
звіт про рух капіталу;
таблицю строків активів і пасивів;
інформацію стосовно достатності резервів та капіталу банку;
інформацію стосовно адекватності бухгалтерського обліку, процедуру внутрішнього аудиту та заходів контролю банку;
висновок про те, чи відображає наданий банком фінансовий звіт дійсний фінансовий стан банку.
Банк зобов’язаний публікувати квартальні бланки, а також звіт про прибутки (збитки) в газеті “Урядовий кур’єр” або “Голос України” протягом місяця наступного за звітним кварталу.
Банк зобов’язаний публікувати річну фінансову звітність, підтверджену аудитором, не пізніше 1 червня наступного за звітом року в тих же газетах.
Робота по банківському нагляду диференційована по трьом основним напрямкам: загальний нагляд, інтенсивний нагляд та високого ступеня.
Загальний погляд розповсюджується на стало працюючі банки, які є фінансово-стійкими, виконують економічні нормативи, норми діючого законодавства та накази НБУ, мають добру ділову репутацію. Його здійснюють регіональні управління НБУ. Загальний погляд полягає в контролі за виконанням економічних нормативів та перевірки інших звітів, що надаються банками. Інформація про виявлення порушення направляється Правлінню НБУ для винесення відповідних рішень.
Інтенсивний нагляд розповсюджується на банки, які порушують економічні нормативи а також допускають інші незначні порушення, вони не відрізняються фінансовою стабільністю.
Нагляд високого ступеня застосовується по відношенню до банків, які систематично порушують економічні нормативи та допускають інші грубі порушення або мають незадовільний фінансовий стан.
Приймаючи рішення про застосування інтенсивного нагляду високого ступеня, Головне управління банківського нагляду НБУ проводить інспектування банків їх відділень, філій та представництв, спрямованих на виявлення причин порушень та недоліків в роботі банку. Інспектори НБУ провіряють законність виконаних операцій, діяльність внутрішнього і зовнішнього аудиту, стан обліку, достовірність звітів, засновницьких та інших документів.
За висновком інспектування керівництву банку направляється інформація, в якій вказується причини виявлення недоліків, дається оцінка фінансового стану банку, його можливості та шляхи виходу із склавшоїся ситуації. Вимоги НБУ обов’язкові до виконання А.Н. Мороз “Основы банковского дела» Киев. – 1994 г. «Издательство Либра»
.
У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки НБУ, банківського законодавства, нормативно–правових актів НБУ або здійснення ризикованих операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, НБУ адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу до яких відносяться:
письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих витрат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;
скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку;
укладання письмової угоди з банком за якою банк чи
визначена радою особа зобов’язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, тощо;
видати певні розпорядження стосовно банку який порушив законодавство.
У разі порушення банківського законодавства чи
