його продуктах.
Багатопланова діяльність банку потребує управління з усіма притаманними йому (управлінню) функціями, у тому числі й економічним аналізом.
Комерційний банк – суб'єкт підприємницької діяльності, що має юридичний статус, кореспондентський рахунок у Національному банку України, самостійний бухгалтерський баланс і є об'єктом економічного аналізу нарівні з іншими суб'єктами господарювання.
Хоча банк є суб'єктом підприємництва, але він не є суб'єктом виробничої діяльності (як промислове або сільськогосподарське підприємство). Однак у ньо-го, як і в будь-якого підприємства, є свій продукт. Термін "банківський продукт" з'явився з переходом до ринкової економіки. У США, як правило, говорять саме про продукцію банку, маючи на увазі послугу або операцію, виконану банком, його дію, підприємницьку акцію, направлену на поліпшення бізнесу.
Банківський продукт – це різноманітні результати діяльності банку на фінансовому ринку, виражені у вигляді грошей, що створюються, і послуг, що надаються за певну плату за дорученням і в інтересах клієнтів, а також дії, спрямовані на вдосконалення і підвищення ефективності банківського підприємництва (наприклад впровадження нових технологій, удосконалення організаційної структури).
Однак у зв'язку з розширенням сфери банківської діяльності в останній час з'явилися нові види банківської продукції, не пов'язані з наданням послуг, такі як купівля-продаж фінансових зобов'язань, що створюються банком.
Банківським продуктом є:
створення платіжних грошових засобів;
надання послуг;
фінансові зобов'язання, що є в обігу [11, 74].
Відповідно до чинного законодавства в Україні платіжні засоби у вигляді грошей, необхідних для проведення акту купівлі-продажу, створюються на макрорівні Національним банком України. Вони необхідні для обміну національного продукту, для набуття і споживання матеріальних благ і продовження процесу відтворення.
Надання таких послуг є прерогативою комерційних банків. Вони надають послуги в процесі виконання своїх функцій (рис. 3).
Рис. . Основні функції, що виконуються банком із повним набором послуг [11, 75]
Численні послуги, які банк надає своїм клієнтам, можна класифікувати так, як подано у табл. 1.
Обсяг продукту (послуг), витрати на його виготовлення і фінансові результати, одержані від його реалізації, відображаються за рахунками бухгалтерського обліку і в балансі банку певними діями працівників банку, які називаються банківськими операціями. Вони пов'язані з відображенням:
1) таких послуг:
залучення коштів юридичних і фізичних осіб;
розміщення фінансових ресурсів;
виконання розрахунково-касових, безготівкових розрахунків й інших послуг;
2) фінансових результатів (доходів, витрат, визначенням прибутку і його використанням) [11, 76].
Таблиця
Послуги, які банк надає своїм клієнтам [11, 75]
Критерії (ознаки) класифікації | Тип послуг, що надаються
Залежно від специфіки банківської діяльності | Специфічні (традиційні) послуги (кредитні, депозитні, розрахункові, касові)
Неспецифічні (всі інші – посередницькі, надання гарантій, поручительств і т.д.)
Залежно від способу формування і розміщення фінансових ресурсів банку | Пасивні операції (послуги)
Активні операції (послуги)
Залежно від плати за надання послуг | Платні послуги
Безкоштовні послуги
Залежно від зв'язку з рухом матеріального продукту | Послуги юридичним особам, зайнятим безпосеред-ньо матеріальним виробництвом, а також громадянам
Послуги в зв'язку з рухом матеріального продукту (підприємствам транспорту, зв'язку, торгівлі), що створюють додану вартість
Залежно від економічного змісту (характеру) банківських послуг і в якій частині балансу вони відображаються банківські операції бувають активними і пасивними.
Активні банківські операції – це операції, які відображають розміщення банком наявних ресурсів із метою отримання необхідного доходу (прибутку), забезпечення своєї ліквідності й потреби в грошових засобах різноманітних суб'єктів підприємницької діяльності й населення. Активні банківські операції відображають різноманітний економічний зміст активів банку.
Активи комерційного банку – це ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, що в майбутньому принесуть (дадуть) економічну вигоду, яка спричинить надходження грошових коштів для банку.
Майбутня економічна вигода, втілена в активи, може бути отримана шляхом:
використання активів для надання послуг;
обміну одного активу на інший;
використання активу для погашення зобов'язань;
розподілу активу між власниками [11, 76].
При веденні бухгалтерського обліку й укладанні звітності до активів належать нарахована дебіторська заборгованість по процентних доходах, відстрочена кредитна заборгованість, що виникає як затрати і премія за придбані цінні папери, але не належать затрати, збитки і внутрішньобанківські розрахунки.
Загальна сума активів – це сума всіх категорій активів мінус сума всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності і дисконт за придбаними цінними паперами.
Пасивними називаються операції, що відображають процеси формування банком фондів грошових коштів (банківських ресурсів) на пасивних рахунках або активно-пасивних рахунках у частині перевищення пасивів над активами. Фінансові ресурси, що формуються, необхідні для надання послуг клієнтам, зв'язаним із задоволенням їхніх потреб у грошових коштах.
Сформовані банківські фінансові ресурси поділяться на дві великі групи (рис. 4);
власні ресурси (капітал);
залучені й запозичені ресурси (зобов'язання банку).
Як власні, так і залучені ресурси комерційного банку відображаються на кореспондентському рахунку, що відкривається НБУ.
Зобов'язання банку – це платіжні вимоги, що складають зобов'язання банківської установи сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому. При веденні обліку та складанні звітності до зобов'язань також включаються кредиторська заборгованість за нарахованими процентами та відстрочена дебіторська заборгованість за доходами, але не включаються доходи, прибуток і внутрішньобанківські розрахунки.
Рис. . Джерела формування банківських ресурсів і їх групи [11, 77]
Капітал банку – різниця між загальними сумами активів і зобов'язань. Капітал банку відображається в п'ятому класі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.
Об'єктами економічного аналізу є продукт банку і його фінанси.
Фінанси банку – це особлива, специфічна форма економічних відносин, здійснюваних шляхом обороту грошей (грошові відношення), внаслідок яких формуються, розподіляються і використовуються необхідні для підприємницької діяльності грошові засоби, що є формою руху фінансових ресурсів банку.
Фінансові ресурси банку – це сукупність фондів грошових засобів, що формуються банком для здійснення підприємницької і комерційної діяльності банку і задоволення соціальних