а також структура доходів, витрат і прибутку банку.
в) операційно-вартісний аналіз – за допомогою якого поглиблюється визначення прибутковості банку і рентабельності (або збитковості) конкретних операцій. Він дає можливість оцінити значення кожного виду операцій у формуванні прибутку банку і розробити основні напрямки депозитно-кредитної політики з метою максимізації доходу.
Макроекономічний аналіз банку як одного з учасників фінансового ринку дає можливість визначити масштабність активно-пасивних операцій і прибутку конкретного банку в загальному обсязі всієї банківської системи країни, а також рівень участі комерційного банку або групи банків у формуванні грошової маси, розподілі банківських послуг, регіональному розподілі кредитних ресурсів. Аналіз масштабності активно-пасивних операцій здійснюється шляхом порівняння масштабів конкретних видів операцій із середнім рівнем або абсолютними (максимальними і мінімальними) значеннями аналогічних показників по банківській системі в цілому.
Отже, залежно від поставленої мети, вибравши один з вищезазначених видів (а іноді їхню комбінацію) аналізу діяльності банку, можна з високою ефективністю знайти відповідь на питання, яке цікавить суб'єкта аналізу.
1.3. Роль аналізу в управлінні комерційним банком
У зв'язку з суттєвими змінами на фінансовому ринку України зростає роль і значення аналізу банківської діяльності як для самого банку, так і для його ділових партнерів, клієнтів, акціонерів банку і держави в цілому. Регулярне проведення банком аналізу своєї діяльності дає змогу йому ефективно управляти активними й пасивними операціями для максимізації прибутку і забезпечення стабільного фінансового стану [1, 5].
Це особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банків і небанківських фінансово-кредитних установ, які виконують різні операції щодо залучення вільних грошових ресурсів підприємств і населення. Такі установи успішно конкурують із банками, здійснюючи суто банківські операції, а також операції, які банки не мають права виконувати відповідно до законодавства (страхування, операції з нерухомістю та ін.) У вітчизняній економічній літературі поки що немає єдиного підходу до аналізу банківської діяльності комерційного банку. Немає навіть сталої думки щодо змісту цієї діяльності. У цій ситуації особливої актуальності набувають дослідження фінансового стану банку. Конструктивна роль таких досліджень полягає у їх спрямуванні на розроблення цілісного підходу до оптимізації управління банком.
Розділ 2. Предмет, об’єкт та інформаційна база аналізу діяльності комерційних банків
2.1. Предмет, аналізу діяльності комерційного банку
Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою властивими їй методами. Визначення предмету має принципове значення для обґрунтування самостійності та відособленості тієї або іншої галузі знань.
Предметом аналізу є причинно-наслідкові зв'язки, що визначають результати процесів та їх зміни.
Всі визначення предмету аналізу банківської діяльності, які найчастіше зустрічаються в літературі, можна згрупувати таким чином:
фінансова та інша діяльність комерційного банку;
різні процеси і явища, що відбуваються як усередині банку, так і в масштабах економіки в цілому [2, 5].
При уважному розгляді наведених визначень предмету банківської діяльності можна зазначити, що банківський аналіз вивчає не саму фінансову діяльність банку, а її економічні результати. Щоб виділити відношення, властиві тільки банківському аналізу, потрібно виходити із сутності процесів діяльності банку. Процес – це причинно обумовлена течія подій, зміна явищ, стан об'єкта відповідно до наміченої цілі. Результати економічних процесів, що безпосередньо впливають на діяльність банку, плануються і прогнозуються у відповідних показниках, враховуються в міру їх фактичного виконання і потім аналізуються. Але результати як наслідок процесів є не предметом аналізу банківської діяльності, а його об'єктом. Предметом же аналізу є причини створення і зміни результатів фінансової діяльності. Пізнання причинно-наслідкових зв'язків у діяльності банку дозволяє розкрити сутність економічних явищ і на цій основі дати об'єктивну оцінку досягнутим результатам, виявити резерви підвищення ефективності діяльності банку, обґрунтувати плани й управлінські рішення.
Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних аспектів діяльності банку, можна досить швидко визначити, як зміняться основні фінансові показники, обґрунтувати будь-яке управлінське рішення, розрахувати зміни суми прибутку, економічні нормативи фінансової стійкості при зміні кон'юнктури різних ринків.
Таким чином, предметом аналізу банківської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, які прямо або непрямо
впливають на діяльність банку.
Основними об'єктами аналізу банківської діяльності є:
заходи щодо формування капіталу банку, а також його структура;
якість активів (кількісний і якісний аналізи структури кредитно-інвестиційного портфеля банку);
показники прибутковості функціонування банку, що дозволяють судити про ефективність його роботи;
показники ліквідності і платоспроможності банку, що характеризують його фінансову стійкість;
темпи росту банку;
різні ризики, що впливають на діяльність банку.
Дана класифікація є узагальненою і при необхідності більш детального аналізу може бути розширена [2, 6].
2.2. Об'єкти та суб'єкти аналізу діяльності комерційного банку
Обумовленість економічних явищ і процесів причинним зв'язком потребує від аналізу вивчення факторів, що викликають зміни тих чи інших показників. За допомогою аналізу установлюються найсуттєвіші факторні показники, які впливають на зміни результатів діяльності банку. Виявлення і вимірювання взаємозв'язку між показниками, що аналізуються, забезпечує комплексне, органічно взаємозв'язане дослідження роботи комерційного банку. Основними об'єктами аналізу банківської діяльності є такі:
1) фінансово-економічна ситуація у країні;
2) заходи щодо формування капіталу банку, а також його структура;
3) якість активів (кількісний і якісний аналізи структури кредитно-інвестиційного портфеля банку);
4) показники прибутковості функціонування банку, що дають змогу судити про ефективність його роботи;
5)темпи зростання банку;
6) показники ліквідності й платоспроможності банку, які характеризують його фінансову стійкість;
7) показники економічних нормативів [1, 7].
Ця класифікація є узагальненою і в разі необхідності може бути деталізована. Отже, комплексний аналіз фінансового стану банку являє собою багатовимірне завдання. На рис. 5 показана система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку, що включає аналіз власного капіталу, зобов'язань банку, аналіз активів (у тому числі аналіз кредитних операцій,