інвестиційних та інших операцій банку з цінними паперами, валютних та інших активних операцій, аналіз банківських послуг), аналіз доходів і витрат банку, аналіз прибутку і рентабельності, аналіз ліквідності, аналіз банківських ризиків та аналіз фінансового стану банку.
До суб'єктів внутрішнього аналізу належать: інсайдери банку, банківські спеціалісти, менеджери різних рівнів управління, аналітики, внутрішні аудитори та контролери, керівництво банку, консультанти, а до суб'єктів зовнішнього аналізу – аутсайдери банку й органи нагляду.
Рис. . Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку [1, 8]
Зміст і завдання аналізу банківської діяльності випливають насамперед із функцій, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук. До цих функцій відносять такі:
1. Наукове обґрунтування поточних і перспективних планів. Без глибокого комплексного аналізу результатів діяльності банку та обґрунтованих прогнозів, без вивчення закономірностей розвитку банку і виявлення недоліків і помилок не можна розробити науково обґрунтований план, вибрати оптимальний варіант управлінського рішення.
2. Контроль за виконанням планів і управлінських рішень під час проведення активно-пасивних операцій. Деякі економісти принижують або зовсім заперечують цю функцію аналізу, вважаючи, що вона властива лише бухгалтерському обліку й контролю.
Безумовно, бухгалтерський облік виконує суттєві контрольні функції в момент реєстрації, узагальнення і систематизації інформації під час здійснення фінансових операцій. Однак це не виключає контролю й у процесі аналізу банківської діяльності, що проводиться з метою не тільки констатації фактів й оцінки досягнутих результатів, а й виявлення недоліків, помилок та оперативного впливу на фінансову діяльність банку (наприклад, щоденний розрахунок і контроль економічних нормативів, установлених НБУ, контроль за дотриманням норми обов'язкового резервування залучених коштів, а також контроль відкритої валютної позиції банку). Саме тому необхідно підвищувати оперативність і дійовість аналізу банківської діяльності.
3. Пошук резервів підвищення ефективності функціонування банку на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки і практики як одна з центральних функцій аналізу банківської діяльності.
4. Оцінка результатів діяльності комерційного банку і виконання накреслених планів, а також оцінка досягнутого рівня розвитку і використання наявних можливостей. Об'єктивна оцінка діяльності банку сприяє оперативному й ефективному управлінню з метою усунення виявлених відхилень.
5. Розроблення заходів щодо використання виявлених резервів у процесі функціонування банку сприяє підготовці рекомендацій, що дають змогу змінити (або коригувати) депозитно-кредитну політику банку з метою максимізації прибутку за умови помірного рівня ризику і прийнятних показників ліквідності і платоспроможності [1, 8].
Отже, аналіз банківської діяльності є системою спеціальних знань, пов'язаних із дослідженням тенденцій усебічного розвитку, науковим обґрунту-ван-ням планів і управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, а також пошуком, вимірюванням і обґрунтуванням резервів підвищення ефективності фінансових показників діяльності банку.
2.3. Інформаційна база аналізу діяльності комерційного банку
Інформаційною базою аналізу діяльності комерційного банку є дані бухгалтерського обліку і звітності банків.
Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених НБУ відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.
Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій і надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни [11, 88].
У фінансових звітах кожного банку відображаються результати його діяльності за звітний період.
Для аналізу діяльності банку використовуються дані:
бізнес-плану діяльності банку;
фінансової (бухгалтерської) звітності – тобто системи взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан банку та результати його діяльності за звітний період [11, 89].
До пакету форм фінансової і статистичної звітності входять:
щоденна звітність:
форма № 1Д-КБ – баланс комерційного банку;
форма № 540 – звіт про відкриту валютну позицію;
форма № 618 – звіт про залишки за валютними рахунками в офшорних зонах і країнах, засобом платежу яких є неконвертована валюта;
щомісячна звітність:
форма № 1-КБ – баланс комерційного банку;
форма № 11 – балансовий звіт комерційного банку;
форма № 611 – звіт про дотримання економічних нормативів;
форма № 301 – звіт про кредитний портфель;
форма № 341 – звіт про залишок за депозитами;
форма № 542 – звіт про дотримання нормативів відкритої валютної позиції;
квартальна звітність:
форма № 1-КБ – баланс комерційного банку;
форма № 2-КБ – звіт про прибутки і збитки комерційного банку;
річна фінансова звітність, яка включає:
загальну інформацію про діяльність банку;
балансовий звіт;
звіт про прибутки і збитки;
звіт про зміни у власному капіталі;
звіт про рух грошових коштів;
дані бухгалтерського обліку комерційного банку [11, 89].
Крім того, при аналізі слід керуватися нормативними актами і вказівками НБУ про економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків і Правилами організації фінансової і статистичної звітності банків. Фінансова і статистична звітність банків повинна мати такі критерії якісних характеристик:
зрозумілість – інформація має бути зрозумілою для користувачів;
корисність – інформація форм звітності має своєю метою дати достовірну оцінку минулих, сучасних і майбутніх подій і впливати на економічні рішення, що приймаються стосовно поточної і подальшої діяльності банку;
суттєвість – інформація є суттєвою тоді, коли її упущення або неправильне викладання можуть вплинути на реальну економічну оцінку діяльності банку та його фінансовий стан;
надійність – інформація вважається надійною, коли в ній відсутні суттєві помилки чи викривлення [11, 89].
Надійність вимагає від банку:
сумлінного подання інформації – кожна стаття фінансового звіту повинна бути корисною, тобто з достатньою точністю піддаватися конкретній оцінці;
змістовності інформації – тобто відображення максимальної інформації і конкретного економічного ефекту в межах встановленої форми;
нейтральності – інформація має бути достовірною. Її подання у фінан-совому звіті не може бути вибірковим для заздалегідь визначеного результату;
відповідності – фінансові звіти повинні містити інформацію, що ґрунтується на конкретних оцінках (наприклад, можливості погашення заборгованості, корисних строків