Реферат

на тему:

Правова природа податкового обов'язку

ПЛАН

Поняття податкового обов'язку

Виникнення, зміна та припинення податкового обов'язку

Виконання податкового обов'язку

Податковий борг

Строки давності

Література

1. Поняття податкового обов'язку

Поняття податкового обов'язку є однією з центральних ка-тегорій податкового права. У цій главі буде розглянуто приро-ду виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку як сукупності обов'язків платника податків. У деяких виданнях і законодавчих актах використовують термін «податкове зобов'язання», під яким розуміють обов'язок зі сплати подат-ку. Уявляється не зовсім точним застосування терміну «зобо-в'язання» у відносинах, регульованих імперативними норма-ми. Зобов'язання — термін, характерний для договірних відно-син, де використовують диспозитивні методи, що розвиваються на певних відносинах рівності суб'єктів. Податкові відносини будуються на принципах влади і підпорядкування, регулюють-ся шляхом владних розпоряджень з боку держави. Тому навряд чи зобов'язання може відображати природу комплексу обо-в'язків платника податків, що мають безумовний і першочер-говий характер. Більш точним було б використання терміну «податковий обов'язок» як категорії, що узагальнює всю сис-тему обов'язків платника податків, пов'язаних зі сплатою по-датків і зборів.

Зміст податкового обов'язку визначається насамперед імпе-ративними методами фінансово-правового регулювання, особ-ливостями відносин, що складаються між суб'єктами з приво-ду сплати податків і зборів. Державне керування у сфері фінансів вимагає підпорядкування суб'єкта вимозі уповнова-женої особи, а точніше — вимозі органів, які здійснюють фінан-сову діяльність держави. Саме тому правове регулювання відно-син у сфері фінансової діяльності держави орієнтовано на одно-бічні владні розпорядження державних органів щодо суб'єктів, які беруть участь у фінансовій діяльності держави. Владність розпоряджень державних органів виявляється насамперед у тому, що вони приймають рішення, обов'язкові для іншої сто-рони правовідносин, і ці рішення приймають у межах повно-важень, що делеговані органу саме державою.

Характерною рисою податково-правового регулювання є юридична нерівність суб'єктів податкового права. Юридична нерівність як риса податково-правового регулювання базуєть-ся на нееквівалентній природі фінансових відносин, що відби-то в змісті й структурі прав і обов'язків суб'єктів податкового права, коли одні суб'єкти мають юридичне владні повноважен-ня стосовно інших. Держава чи уповноважений нею орган реа-лізує свою компетенцію через владні розпорядження, тоді як інша сторона реалізує компетенцію, що залежить від компе-тенції владної сторони правовідносин.

Податкові правовідносини регулюють систему відносин між суб'єктами. Особливості таких відносин визначаються держав-ним примусом, специфічними санкціями. Наприклад, при по-рушенні платником податкового обов'язку податковий орган має правообов'язок застосовувати певні санкції. Невиконання цього з боку податкового органу вважають невиконанням функцій, якими ці органи наділені державою. Таке застосуван-ня державного примусу фактично виступає як правообов'язок компетентного органу. Інша сторона податкових правовідно-син у разі правопорушення характеризується обов'язком ви-пробувати примусовий захід, хоча це може доповнюватися низ-кою прав і обов'язків, що випливають з безумовного обов'язку сплати податку і залежать від цього.

Обов'язки суб'єктів у податкових правовідносинах є стабіль-ними, закріплюються насамперед у нормативному фінансово-правовому акті. Навіть тоді, коли обов'язок суб'єктів встанов-люється актами індивідуального регулювання, його зміст вис-тупає як деталізація вимог, що містяться в нормативних актах. До особливостей обов'язків, що випливають з податкових пра-вовідносин, можна віднести також їх складний характер. Інши-ми словами, сам обов'язок підлеглого суб'єкта становить най-частіше систему обов'язків. Наприклад, податковий обов'язок платника реалізується через обов'язок ведення податкового обліку, обов'язок сплати податків і зборів, обов'язок податко-вої звітності.

Реалізація податкового обов'язку регулюється податкови-ми правовідносинами пасивного типу значно менше, ніж пра-вовідносинами активного типу. Обов'язки суб'єктів у відноси-нах такого типу полягають насамперед у тому, щоб не пере-шкоджати компетентним органам здійснювати їхні права. Активні дії в регулятивних податкових правовідносинах пасив-ного типу властиві державі й уповноваженим нею органам при встановленні податків і зборів. Фактично це не права, оскіль-ки податковий орган зобов'язаний їх реалізовувати за певних обставин. Наприклад» податкові інспекції зобов'язані здійсню-вати податкові перевірки, але коли, в якому обсязі — вони ви-рішують самостійно.

Власне, скрізь податковий обов'язок ототожнюють з обов'яз-ком зі сплати податку. Але це тільки частина його змісту. Дійсно, сплата податку являє собою реалізацію основного обо-в'язку платника податків і може бути розглянута як податко-вий обов'язок у вузькому розумінні. Однак податковий обов'я-зок у широкому розумінні включає:

Податковий обов'язок у широкому розумінні можна дифе-ренціювати і за видовими обов'язками платника податків, що виникають по кожному податку чи збору. Сукупність подібних окремих обов'язків і складатиме комплекс податкових обо-в'язків платника податків або податковий обов'язок у широ-кому розумінні.

2. Виникнення, зміна та припинення податкового обов'язку

Обов'язок зі сплати податку чи збору виникає, змінюється чи припиняється за наявності підстав, установлених податко-вим законодавством. Важливо враховувати, що в податкових правовідносинах діє розширювальний принцип, принцип доз-воленого поводження, тобто такий, що охоплює сукупність дій, прямо запропонованих законодавчими актами про оподатку-вання. Водночас подібне положення закріплює і певні гарантії,

встановлюючи рамки для контролюючих органів: підстави ви-никнення, зміни і припинення обов'язків платника податків як об'єкта контролю мають встановлювати тільки податкові закони.

Найважливішим питанням при регулюванні правовідносин з приводу сплати податків і зборів є з'ясування моменту, з яко-го виникає обов'язок сплачувати податок. Нормативні акти, що регулюють порядок внесення цих платежів, пов'язують обов'я-зок їхньої сплати з настанням обставин, передбачених закона-ми і підзаконними актами. Такою основою, зокрема, може бути наявність об'єкта обкладання при обов'язковому одержанні податкового повідомлення. Повідомлення є юридичним актом індивідуального характеру, що конкретизує зміст правовідно-син щодо окремого суб'єкта. С.Д. Ципкін на підставі цього ро-бить висновок, що для виникнення податкових правовідносин необхідна наявність як матеріальних умов, так і особливих актів фінансових органів. У такий спосіб формується складний