У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


додану вартість — це автома-тизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які зобов'язані здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Він створюється для забез-печення єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість, їх реєстрації в органах державної податкової служби, здійснення контролю за справлянням цього податку тощо.

Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість необхідно, щоб ця особа була поставлена на облік до органів Державної податкової служби за місцем її перебування або за місцем проживання.

2. Об'єкт оподаткування

Однією з головних умов закріплення об'єкта оподаткуван-ня є наявність його певної характеристики (вартісної, кількісної тощо), щодо якої можна було б потім визначити базу оподаткування. З урахуванням цього, не зовсім зручною ви-дається характеристика цього поняття щодо податку на дода-ну вартість, якою визначають операції платників податків. Немає сенсу наполягати на тому, що в статті, яка закріплює об'єкт оподаткування, необхідні чіткі вартісні прив'язки (це більш характерно для бази оподаткування), але певний момент, від якого можна прямувати до конкретних кількісних чи інших характеристик, повинен бути обов'язковим.

Об'єкт оподаткування охоплює основні складові, що визна-чають:

оборот від реалізації товарів ( робіт, послуг); оборот від реалізації з частковою оплатою або без оплати вартості товарів всередині підприємства; оборот від передачі товарів в обмін на інші товари, без оплати їх вартості; оборот з передачі товарів безкоштовно або з частковою оплатою іншим підприємствам або особам.

Стаття 3 Закону України «Про податок на додану вартість» має назву «Об'єкт оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування». Фактично об'єкт оподаткування з податку на додану вартість включає три форми:

1. Операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній те-риторії України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця. Цей різновид об'єкта оподаткування з податку на додану вартість є, мабуть, найістотнішим, оскільки саме за рахунок сплати

податку від операцій з реалізації здійснюються основні надхо-дження коштів. При реалізації товарів до складу обороту вхо-дять основні найбільш важливі елементи доданої вартості. Се-ред них необхідно виділити амортизаційні відрахування, еле-менти прибутку, заробітної платні.

2.Ввезення (пересилання) товарів на митну територію Ук-раїни та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидента-ми для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави (іпотеки).

Особливістю цієї форми об'єкта оподаткування з податку на додану вартість є те, що підставою для нарахування зазна-ченого податку виступає сукупність митної вартості, акциз-ного збору і ввізного мита. Показово, що митні збори до бази оподаткування податку на додану вартість при цьому не вхо-дять, оскільки відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" вони не належать до обов'язкових платежів і зборів.

3.Вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживан-ня за межами митної території України. Особливістю цього різновиду об'єкта оподаткування з податку на додану вартість є комплексний характер відносин, які в даному разі регулю-ються відповідними нормами. По-перше, визначення об’єкта оподаткування з податку на додану вартість при вивезенні (пе-ресиланні) товарів за межі митної території України передба-чає певне митне регулювання подібних відносин, яке повинно впливати на податкове. По-друге, ця форма об'єкта податку на додану вартість реалізується з допомогою складного бюджет-но-податкового інституту — бюджетного відшкодування.

Обчислення розмірів доданої вартості може здійснюватися двома методами.

Перший — метод складання заробітної платні та прибутку.

Другий — метод, за якого від повної вартості віднімають вартість сировини, матеріалів і послуг виробничого харак-теру.

Найпоширенішим в Україні є другий метод, що має назву «сальдовий», або залишковий.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, по-слуг) визначається з їх договірної (контрактної) вартості, ви-значеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на дода-ну вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) відповідно до законів України з питань оподаткування.

3. Ставки податку на додану вартість

Особливістю законодавчого регулювання ставки податку на додану вартість є фактично її однозначність, коли закріплюєть-ся виключно одна ставка податку, тоді як щодо інших податків йдеться про певну систему ставок, яка включає пільгові, підви-щені та базові ставки. Наприклад, Закон України «Про опо-даткування прибутку підприємств» використовує кілька рівнів податкових ставок. Таке положення ще раз підкреслює тезу про виключний характер імперативного регулювання саме подат-ку на додану вартість як головного каналу надходжень до дер-жавного бюджету.

В Україні податок на додану вартість з'явився як податок з двома рівнями ставок — 28% і 22%. Постає запитання: яки-ми підставами керувався законодавець, зупинившись саме на ставці в 28% ? Річ у тім, що в податковій системі Радянського Союзу діяли два непрямих податки — з обороту та з продажу. Перехід до формування української податкової системи і за-стосування в ній податку на додану вартість мав зберегти відповідні надходження до бюджету. А цього можна було до-сягти тільки при справлянні податку за ставкою в 28%.

Статтею 6 Закону України «Про податок на додану вартість» закріплюється ставка в 20%, що передбачає і ставку в 16,67%. Перша з них є основною і поширюється на обороти, які обчис-люються за цінами без обчислення податку на додану вартість. Якщо ж використовуються ціни і тарифи, що включають цей

податок, застосовується інша ставка — 16,67%. Нагадаємо, що ставка на рівні


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7