установі обслуговуючого його банку, а та-кож шляхом зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що надходять до Державного бюджету України. (Це суперечить ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».)
Податковий орган за місцем реєстрації платника податку, якому належить відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок, за його бажанням видає платнику податку довідку про стан відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість. Після згоди у встановленому порядку прото-кольного рішення про проведення розрахунку орган держав-ної податкової служби формує висновок про відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість. Висновок формуєть-ся на суму, зазначену в протокольному рішенні, на розрахун-ковий рахунок платника податку, відкритий органом Держав-ного казначейства за зверненням платника та передається відповідному органу Державного казначейства України.
Отже, відшкодування податку на додану вартість з бюдже-ту здійснюється органами Державного казначейства за виснов-ками податкових органів або за рішенням суду. Висновки на-даються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення термі-ну відшкодування податку на додану вартість, встановленого чинним законодавством. На підставі висновків про відшкоду-вання податку на додану вартість органи Державного казна-чейства України протягом п'яти днів своїми платіжними до-рученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів дер-жавного бюджету на рахунок, зазначений у висновку або в рішенні суду.
Державне казначейство України і Державна податкова ад-міністрація України приймають рішення про надання дозволу на проведення розрахунків у частині відшкодування сум по-датку на додану вартість у сумі понад 300 тис. грн., а на суму до 300 тис. грн. рішення про надання дозволу приймають їх відповідні територіальні органи.
Термін, протягом якого належна платнику сума податку на додану вартість підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлюється залежно від виду операцій, які здійснює платник у звітному періоді.
У разі відшкодування сум податку на додану вартість у ра-хунок погашення наданих платнику податку або його креди-тору (кредиторам) кредитів, отриманих під гарантії держави, і бюджетних позичок, розрахунки здійснюються між органом державної податкової служби за місцем реєстрації платника, якому відшкодовується сума податку на додану вартість, і кре-дитором (кредиторами) платника, в якого (яких) є зазначена заборгованість.
Необхідно звернути увагу на те, що діючий порядок від-шкодування податку на додану вартість спричинює великі проблеми для бюджету, певні деформації механізму відшко-дування цього податку негативно позначаються на загальній економічній ситуації, їх слід усунути. При значному збіль-шенні експорту до повернення може належати більше подат-ку на додану вартість, ніж одержує бюджет. Результат діяль-ності ДПА в 2000 — 2001 роках підтверджує, що суми виплат відшкодування збільшуються. Наприклад, за вісім місяців 2000 р. було виплачено відшкодування на 5,8 млрд. грн., а за аналогічний період 2001 року — 8,6 млрд. грн., а надходжен-ня податку на додану вартість до бюджету становили відпові-дно 4 та 4,3 млрд. грн.
Бюджетна заборгованість по податку на додану вартість — це суми, не відшкодовані платникові протягом визначених за-конодавством термінів відшкодування. На суму бюджетної за-боргованості податкові органи на особовий рахунок платника після повного перерахування коштів з бюджету нараховують відсотки на рівні 120 відсотків річних від дисконтної ставки Національного банку України, встановленої на момент її ви-никнення, протягом терміну її дії, включаючи день погашен-ня. Податкові органи повідомляють платника податку про належні йому суми відсотків по бюджетній заборгованості. Платник у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості має право звернутися до суду з позовом про стяг-нення коштів бюджету і притягнення до відповідальності по-садових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні зайво сплачених податків. Для визначення суми бюджетного відшко-дування необхідні такі дані:
податковий кредит розрахункового періоду;
відсоток експортних обсягів продажу товарів (робіт, по-слуг), що обкладаються за нульовою ставкою, від загального обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) у розрахунковому періоді.
6. Податкова накладна
Податкова накладна — один з найважливіших документів для осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вар-тість. Вона є підставою для можливого отримання податкового кредиту у покупця та податкового обов'язку у продавця, її відсутність не дає права включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку.
Податкова накладна — це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника по-датків у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця — плат-ника податків у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, по-слуг/ Треба звернути увагу на той факт, що ніякий касовий або товарний чек на суму понад 20 грн. не може замінити по-даткову накладну, оскільки п.7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає такі моменти. Тобто податкову накладну не виписують тільки у трьох випадках:
якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більший 20 гривень;
у разі продажу транспортних квитків;
при виписуванні готельних рахунків.
Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і має індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. По-даткова накладна виписується платником податку—продавцем товарів (робіт, послуг) у момент виникнення податкового обо-в'язку в двох примірниках. Оригінал видається покупцеві, а копія залишається у продавця.
Податкова накладна видається у разі продажу товарів по-купцю—платнику податку на додану вартість на його вимогу. Порядок заповнення податкової накладної затверджений На-казом Державної податкової адміністрації України від 30 трав-ня 1997 року. Податкова накладна надає право покупцеві, за-реєстрованому як платник податку, включити до податкового кредиту витрати зі сплати податку на додану вартість.
Податкова накладна видається у разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцеві на його вимогу. У