Наступний контроль здійснюється за підсумками звітного податкового періоду. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 10 Закону Ук-раїни «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю по-дання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, по-в'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Залежно від джерел отримання контролюючими органами інформації слід розрізняти документальний та фактичний по-датковий контроль.

Проведення документального контролю передбачає отри-мання інформації щодо виконання податкового обов'язку на підставі аналізу документів (облікових, розрахункових доку-ментів, документальних форм додаткової звітності), пов'яза-них з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Фактичний податковий контроль зумовлює використання контролюючими органами специфічних прийомів і способів, що дозволяють встановити фактичні дані щодо кількісних та які-сних показників об'єктів оподаткування, їх відповідності да-ним податкового обліку. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право обстежувати будь-які виробничі» складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм влас-ності та житло громадян, якщо вони використовуються як юри-дичні адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходу.

У разі обрання критерієм класифікації місця проведення контрольних заходів, податковий контроль може бути каме-ральним (за місцезнаходженням податкового органу) або виїз-ним (за місцезнаходження платника податків або приміщень чи територій, відповідних об'єктів оподаткування).

Поряд із вказаними, фахівці виділяють й такі види подат-кового контролю: комплексний і тематичний, плановий і по-заплановий, обов'язковий та ініціативний та ін.

2. Податкова перевірка в системі податкового контролю

Основна форма податкового контролю — податкова пере-вірка. Саме ця форма контролю є найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податко-вих надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. По-даткові перевірки забезпечують безпосередній контроль та по-внотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових роз-рахунків (декларацій), що їх подають платники податків, з фак-тичними даними щодо їх фінансово-господарської діяльності.

Податкова перевірка як форма податкового контролю — це діяльність податкових та інших контролюючих органів у ме-жах визначеної компетенції з метою встановлення правиль-ності обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Залежно від видів податкового контролю зміст її охоп-лює, по-перше, дослідження документів податкового обліку і звітності, в яких відображаються результати фінансово-госпо-дарської діяльності платників податків протягом звітного пе-ріоду, а по-друге, обстеження приміщень, що використовують-ся для одержання доходів або пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Серед основних прав органів державної податкової служби Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (п. 1 ст. 11) виділяє право здійснювати на підприємствах, в ус-тановах і організаціях незалежно від форми власності та у гро-мадян, у тому числі громадян—суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ю-терних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і грома-дян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають підчас перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, Що посвідчують особу, під час проведен-ня перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень стосовно джерела отримання до-ходів, обчислений і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, отриманої для внесення до Державного реєстру фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів.

Об'єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб'єкта — платника додатків, що відображається у грошових документах, бухгалтерських квитах,

Суб'єктами податкових перевірок є учасники контрольних податкових правовідносин, які мають відповідні права та обо-в'язки. Як і в інших податкових правовідносинах, уповнова-жений суб'єкт (посадова особа податкового чи іншого контро-люючого органу) наділений владними повноваженнями віднос-но підконтрольного суб'єкта (платника податків, податкового агента). Розкриваючи особливості змісту контрольних подат-кових правовідносин, О.А. Ногіна вказує на базове положен-ня, яке полягає в тому, що «праву уповноваженої сторони (кон-тролюючого суб'єкта) перевіряти дотримання своєчасності, правильності й повноти сплати податків і зборів та виконання інших установлених податковим законодавством обов'язків кореспондує обов'язок іншої сторони (підконтрольного суб'єк-та) створювати необхідні умови для здійснення контрольної діяльності та виконувати вимоги уповноваженого органу».

Права податкових органів щодо проведення податкових пе-ревірок передбачені у ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Поряд з цим, закріплюючи обо-в'язки платників податків, законодавець встановив, що останні «зобов'язані допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, а також для перевірок з питань обчислен-ня і сплати податків і зборів» (п. 4 частини першої статті 9). Відповідно до частини другої ст. 9 цього ж Закону «керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки» що проводиться державним и податковим й: орга-нами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги держав-них податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення пе-ревірки».

З урахуванням вказаних особливостей змісту контрольних податкових правовідносин що виникають,