при проведенні по-даткових перевірок, вирішального значення набуває питання зміцнення законодавчих гарантій забезпечення прав платників податків, а також дотримання посадовими особами контролюючих органів встановленого законодавством порядку здійснення окремих форм податкового контролю. При вирішенні цієї проблеми слід виходити, насамперед, з вимог частини другої ст. 19 Конституції України: «Органи державної влади та орга-ни місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані дія-ти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе-редбачені Конституцією та законами України».
3. Класифікація податкових перевірок
Класифікувати податкові перевірки слід з урахуванням вищевикладеної класифікації податкового контролю. Слід зазна-чити, що нормативна диференціація податкових перевірок значною мірою впливає на загальну теоретичну модель подат-кового контролю. Класифікувати податкові перевірки за вида-ми слід а урахуванням усієї сукупності принципових особли-востей їх організації та проведення. Будь-яка податкова пере-вірка поєднує в собі риси, які можна вважати підставами для класифікації та, відповідно, включення до різних видів подат-кових перевірок.
Залежно від особливостей інформативних джерел, які до-сліджують під час проведення податкових перевірок, із сукуп-ності останніх слід виокремлювати документальні та фактичні податкові перевірки. Документальна перевірка є родовим по-няттям, що передбачає наявність окремих її видів. Види доку-ментальних перевірок визначають з урахуванням конкретних правових підстав і особливостей їх проведення. У Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо до-тримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності — юридичними особами, їх філія-ми» відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженому наказам ДПА України від 16 вересня 2002 р. № 4291, визначені типи перевірок, які проводять державні податкові органи. Але якщо проаналізувати пункт 1.2 вказаного Порядку, то більш обґрунтованим видається позиція щодо ви-знання документальної перевірки як типу контрольної діяльності, а наведені в цьому пункті планова, позапланова, комп-лексна та зустрічна перевірки, на нашу думку, є видами саме документальних перевірок. Камеральну перевірку також слід відносити до типу документальної перевірки, її принципова відмінність від інших видів документальних перевірок поля-гає в тому, що предметом дослідження є дані, внесені до подат-кової декларації. Первинні облікові документи під час каме-ральної перевірки не досліджують.
Документальна перевірка передбачає дослідження первин-них документів — це документи, в яких зафіксовані факти здій-снення господарських операцій1. Документальну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємства Проводять за місцезнаходженням підприємства та/або за місцезнаходжен-ням об'єкта, якого перевіряють. За результатами документаль-ної перевірки складається акт. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході пе-ревірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валют-ного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів. За резуль-татами документальної перевірки в акті викладаються всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які стосуються фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.
Камеральна податкова перевірка. Законодавче визначення поняття «камеральна перевірка» з'явилося у зв'язку з внесен-ням змін до Закону України «Про порядок погашення зобов'я-зань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до підпункту 4.2.2 п. 4.2 стат-ті 4 вказаного Закону «камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі да-них, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків».
Проведення камеральної перевірки завжди пов'язано з по-данням податкової декларації до контролюючого органу. Прий-няття податкової декларації е обов'язком контролюючого орга-ну. Податкову декларацію приймають без попередньої пере-вірки зазначених у ній показників через канцелярію. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'я-зань тощо) забороняється і розцінюється як перевищення служ-бових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисцип-лінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначе-ному законом.
Камеральна перевірка проводиться за місцем знаходження податкового органу. Метою проведення камеральної перевірки є виявлення арифметичних або методологічних помилок у по-даній платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Виїзна податкова перевірка є антиподом камеральної з точ-ки зору місця її проведення. Така перевірка завжди проводить-ся за місцем знаходження платників податків або податкових агентів, На думку фахівців у галузі податкового контролю, виїзні перевірки є більш ефективними, оскільки дозволяють податковому органу використати різноманітні методи конт-рольної діяльності та відповідно отримати більше інформації про фінансово-господарську діяльність платника податків.
Серед основних завдань виїзної податкової перевірки слід виділити такі:—
всебічне дослідження обставин фінансово-господарської діяльності особи, яку перевіряють, це має значення для фор-мування висновків щодо правильності обчислення й повноти та своєчасності перерахування до бюджетів і державних цільо-вих фондів установлених податків і зборів;
виявлення перекручень і невідповідностей у змісті доку-ментів, що досліджуються, фактів порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та податкових дек-ларацій;
аналіз впливу викритих порушень на формування податкової бази за різними видами податків і зборів;
формування доказової бази за фактами викритих податкових правопорушень і забезпечення документального відбит-тя цих порушень;
донарахування сум податків і зборів, не сплачених повністю або сплачених частково в результаті заниження плат-ником податків податкової бази або неправильного обчислення податків;
формування пропозицій щодо усунення викритих пору-шень та притягнення платників податків до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. № 8172 виїзні перевірки, що здійснюються орга-нами виконавчої влади, уповноваженими від імені держави на проведення перевірок фінансово-господарської діяльності (кон-тролюючими органами), поділяють на планові та позапланові.
Контролюючими органами, що мають право проводити пла-нові і позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:
а) органи