але при податковій вимозі вони мають більш чіткий і твердий харак-тер. Наприклад, у разі самостійного визначення платником податків сум податків і зборів (обов'язкових платежів) і по-дання про це податкової декларації, платник зобов'язаний сплатити їх протягом 10 календарних днів, рахуючи з остан-нього дня відповідного граничного терміну, передбаченого п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобо-в'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Якщо ж платник податків не сплачує погоджену суму податкового обов'язку у встановлений термін, податковий орган направляє такому платникові податків по-даткові вимоги. Тобто підставою для складання і направлен-ня податкової вимоги є наявність невиконаного (чи викона-ного не в повному обсязі) обов'язку зі сплати сум обов'язко-вих платежів.
Податкова вимога містить усі дані про реалізацію платни-ком податків обов'язку зі сплати обов'язкових платежів. У ній вказано:
суму заборгованості, що підлягає сплаті (суму податків, пеню і штрафні санкції на момент направлення вимоги);
терміни сплати податків, пені, штрафів; тобто виконання вимоги;
примусові заходи стягнення при невиконанні податкової вимоги;
підстави нарахування, сплати і стягнення податків;
норму законодавчого акта, що закріплює підставу сплати платником зазначеної суми.
Податкова вимога містить як звичайну суму податкового боргу, так і суми податкового боргу за кожним окремим подат-ком, збором (обов'язковим платежем). Якщо в платника по-датків, якому було направлено першу податкову вимогу, ви-никає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Окремо податкова вимо-га про новий податковий борг не висувається. Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо кожного окремо-го платника податків.
Сам процес направлення податкової вимоги складається з двох етапів.
Якщо платник податків не сплачує погоджену суму в за-значений термін, йому не пізніше п'ятого робочого дня з мо-менту закінчення граничних термінів сплати сум податків по-датковий орган надсилає першу податкову вимогу, що містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання і виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу і можливі наслідки непогашення його вчасно. У цьому разі платнику про-понують сплатити борг протягом 30 календарних днів з дня направлення (вручення) такої вимоги.
Якщо платник податків не погасить у повному обсязі суму податкового боргу протягом 30 календарних днів з дня направлення йому першої податкової вимоги, то податковий орган не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з останнього із за-значених 30 календарних днів, готує і надсилає другу подат-кову вимогу. Остання, додатково до відомостей, зазначених у першій податковій вимозі, містить вказівку на дату і час про-ведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також на дату і час проведення публіч-них торгів з їх продажу.
У разі непогашення податкової заборгованості після одер-жання платником податків другої податкової вимоги (30 днів) податкові органи можуть стягувати кошти з рахунків таких платників, вилучати готівку з каси, вилучати й реалізовувати рухоме й нерухоме майно та цінні папери.
Отже, у разі несплати самостійно погодженого податкового зобов'язання податкова вимога надсилається відразу, минаю-чи процедуру податкового повідомлення. Однак зазначимо, що податкове повідомлення і податкова вимога взаємопов'язані, мають загальні риси, проте не нерозривні. Навряд чи можна стверджувати, що податкові вимоги повинні передувати подат-ковому повідомленню. Це дві самостійні процедури. Податко-ве повідомлення деталізує своєчасне виконання обов'язку зі сплати податку, тоді як податкова вимога уточнює податкову заборгованість, що вже відбулася. У деяких випадках направ-ленню податкової вимоги може передувати процедура направ-лення податкового повідомлення. Це відбувається, коли подат-ковий орган (контролюючий орган) самостійно визначає суму податкового обов'язку, згідно з п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків пе-ред бюджетами та державними цільовими фондами», після чого направляє платникові податків податкове повідомлення. Якщо протягом 10 днів (чи іншого терміну, зазначеного в податково-му повідомленні) боржник не сплатить зазначену в повідом-ленні суму податку, то далі здійснюють процедуру податкової вимоги.
Податкові вимоги направляють платникові податків у та-кому самому порядку, як і податкові повідомлення. Але, відпо-відно до законодавства про додатки і збори, можливе деяке коригування порядку надання податкового повідомлення і по-даткової вимоги, що пов'язано з уточненням положень цих до-кументів чи їхнім відкликанням. Наприклад, згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові повідомлення чи вимоги вважають відкли-каними, якщо:
а) суму податкового зобов’язання чи податкового боргу, а також пені і штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашає платник податків;
б) контролюючий орган скасовує чи змінює раніше прийня-те рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (чи пені, штрафних санкцій) або податкового боргу в результаті їхнього адміністративного оскарження;
в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу ска-совує або змінює суд (господарський суд);
г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається по-датковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс;
ґ) податковий борг визнається безнадійним.
Істотні нововведення в механізм направлення податкових вимог внесено податковим роз'ясненням ст. 6 Закону Украї-ни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затвердженим наказом податкової адміністрації від 21 лис-топада 2001 р. Відповідно до цього роз'яснення, з метою за-побігання додаткових витрат коштів бюджету і запобігання ситуації, за якої витрати на формування податкових вимог платникам податків перевищать потенційні надходження в бюджети і державні цільові фонди за рахунок погашення по-даткового боргу, економічно обґрунтованим для формування податкових вимог є обсяг податкового боргу платника по-датків, що перевищує 10