РЕФЕРАТ

на тему:

Податкові пільги

ПЛАН

Поняття податкової пільги

Система податкових пільг

Види податкових пільг

Форми податкових пільг

Правове регулювання територіальних податкових пільг

Література

1.Поняття податкової пільги

Пільга – це звільнення (повне або часткове) платника податків, що враховує його особливості, відсилати податку. Тут необхідно згадати три обставини. По-перше, пільга — де звіль-нення саме від сплати, а не від податкового обов'язку, оскіль-ки при відстрочці обов'язку сплата податку залишається, а звільнення (за певний строк) стосується тільки перерахунку податку, і по закінченні визначеного терміну обов’язок підля-гає реалізації (податковий Кредит). Крім цього, податковий обов'язок має три складові: податковий облік, сплату податку та податкову звітність. І якщо платника може бути звільне-но від сплати податку, то обов'язок з обліку і звітності в нього залишиться. По-друге, звільнення можливе в повному обсязі, якщо платника цілком звільнено від сплати, і в частковому, якщо скорочується податковий тиск за рахунок зменшення об'єкта (предмета і т, ін.) чи відстрочки оплати податку. Третя обставина – особливості платника. Вони можуть стосува-тися його як безпосередньо, характеризуючи його (інвалід першої чи другої групи, ветеран Великої Вітчизняної війни, підприємство з іноземними інвестиціями), так і конкретного виду діяльності, яким він займається (підприємство, що ви-готовляє сільгосппродукцію; підприємства, що здійснюють фрахт судів, і т. ін.)

Законодавство про оподаткування, закладаючи основи на-дання податкових пільг, в якості пільгових суб'єктів виділяє категорії платників, а не окремих юридичних чи фізичних осіб, тобто виділяє певну однорідну групу платників податків, що характеризуються конкретною ознакою, на підставі якої фор-мується пільговий податковий режим. Усі інші платники по-датків визначають об'єкт оподаткування, обчислюють подат-кову базу і суму додатків у повному обсязі згідно з встановле-ними законодавством загальними правилами.

Отже, податковою вільгою визнається звільнення платника податків від нарахування і сплати додатку чи сплата ним податку в меншому розмірі за наявності підстав, визначених законодавством України.

Звільнення від сплата податку можливо в повному чи част-ковому обсязі. При звільненні в повному обсязі платник по-датків цілком звільняється від нарахування і сплати податку. При звільненні в частковому обсязі платник податків звіль-няється від сплати податку тільки у певній частині його подат-кового обов'язку. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників по-датків, вид їхньої діяльності й об'єкт оподаткування.

Правове регулювання податкових пільг здійснюється на двох рівнях. Перший — податкові закони» що закріплюють принципові винятки для певних категорій платників чи галузей. Другий — підзаконні акти, що здійснюють тактичні цілі стосовно конкретних суб’єктів і вирішальні більш вузькі цілі.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і в період усього терміну її дії самостійно, без-попереднього по-відомлення податкових органів.

2. Система податкових пільг

Систему пільг по податках можна розділити на дві групи. Перша — це порівняно традиційні і стабільні звільнення від податку, незалежно від зміни обставин і навіть державного устрою.

Друга група пільг характеризується певною короткочасністю щодо конкретних об'єктів. У сучасних умовах становлен-ня податкових систем і нестабільної господарської і політич-ної ситуації ця група відрізняється великою кількістю пільг і постійною їхньою зміною. Мабуть, закон про податкову систе-му повинен містити насамперед першу групу пільг, а другої має лише торкатися, оскільки вона деталізуватиметься при регу-люванні конкретного податкового платежу.

Характеристика податкових пільг має бути основана на рівності галузі оподаткування. І при наданні пільг критерієм повинно стати матеріальне становище суб'єкта оподаткуван-ня. Підстави для надання пільг навряд чи є правомірними, якщо вони не пов'язані з майновим положенням. Класифіку-вати податкові пільги можна за різними принципами. Найчастіше податкову пільгу визначають шляхом:

3. Види податкових пільг

1. Відрахування (вилучення) — вид пільги в галузі оподатку-вання, яка полягає у виділенні окремих складових частин із загального об’єкта оподаткування з метою зменшення на їхню величину об'єкта при нарахуванні та сплаті податку.

Цей вид пільги характеризується тим, що механізм надан-ня пільг проектується на об'єкт оподаткування» що безпосеред-ньо зменшується. Подібні зменшення об'єкта з метою оподат-кування можна класифікувати:

а) за видами платників:

повні — надаються всім платникам;

часткові — надаються певним категоріям платників;

б) за термінами:

постійні — діють постійно протягом тривалого періоду часу;

тимчасові – діють протягом визначеного, заздалегідь обме-женого періоду (підприємства з іноземними інвестиціями);

надзвичайні — надаються в зв'язку з появою певних рапто-вих обставин;

в) за елементами об'єкта:

майнові — відрахування визначеної частини оподатковува-ного майна;

прибуткові відрахування — застосовуються до частини до-ходу платника залежно від виду діяльності.

2. Знижка — вид пільги в галузі оподаткування, що змен-шує суму податку на певні величини. Сукупність цих величин, що складають основу знижки, визначається сумою витрат плат-ника, що їх законодавець виводить з-під оподаткування шляхом зменшення на еквівалентну суму податкової бази. У такий спосіб реалізується зацікавленість суспільства у певній діяльності платника, стимулюються його витрати у запланованому напрямі.

Тут можна застосувати таку класифікацію відрахувань (ви-лучень) в галузі оподаткування (за видами платників; за тер-мінами; за елементами податкової бази);

а) лімітовані знижки, розмір яких обмежено прямо чи опо-середковано;

б) не лімітовані знижки, за яких податкову базу може бути зменшено на всю суму витрат платника податків.

4. Форми податкових пільг

Пільги щодо податку є винятками з загальної схеми нара-хування конкретного виду податку, закріплені в нормативно-му акті і враховують особливості, що характеризують платни-ка, об'єкт, ставку чи інші умови. При цьому пільги найчасті-ше є повним або частковим звільненням від податку. Пільги, що претендують на закріплення в основному законі,