в) в електронному вигляді, що означає: податковий орган зобов'язаний прийняти податкову звітність за дотримання відповідних умов. Наприклад, згідно з п. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників по-датків перед бюджетами і державними цільовими фондами»1 податкову звітність може бути подано за добровільним рішен-ням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декла-рації або податкові розрахунки), встановлені податковим ор-ганом, повинні відповідати нормам і змісту певного податку або збору. Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звіт-ності, яка встановлена податковим органом, збільшує або змен-шує суму податку всупереч нормам закону щодо цього обов'яз-кового платежу. Такий звіт за іншою формою подається разом з поясненням мотивів його складання.

Податковий орган зобов'язаний прийняти декларацію, при цьому факт прийняття цього документу засвідчується поміткою на копії декларації. Цей момент є особливо важливим, оскільки виконання обов'язку щодо податкової звітності має чітко визначені часові межі, і платник повинен подати подат-кову декларацію у встановлений законодавством строк. Податкова декларація містить такі обов'язкові відомості:

7)суму, що не оподатковується податком;

8) ставку оподаткування;

9) суму податку, що підлягає сплаті.

Декларацію підписує платник податків або його представ-ник у межах своїх повноважень.

Податкову декларацію подає платник податків щодо кожно-го податку окремо за місцем його обліку у встановлений строк. Наприклад, обов'язок подання декларації щодо податку на до-дану вартість закріплено у п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. Форма і поря-док заповнення цього документу затверджені наказом ДПАУ від 30 травня 1997 р. Декларація з ПДВ (як повна, так і скорочена) складається з вступної частини і чотирьох розділів, причому платник заповнює тільки вступну частину і перші три розділи, а четвертий розділ заповнює податковий інспектор лише в ори-гіналі податкової декларації, який залишається в податковому органі. При поданні декларації з ПДВ до податкового органу платник також зобов'язаний надати всі необхідні додатки (до-відки) до неї, наприклад, розрахунок експортного відшкодуван-ня, розрахунок коригування сум ПДВ тощо.

Подання розрахункової відомості про нарахування і пере-рахування страхових внесків у Фонд загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття регу-люється п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне страхування на ви-падок безробіття й обліку їх надходження у Фонд загальнообо-в'язкового державного страхування України на випадок без-робіття, що затверджена наказом Міністерства праці і соціаль-ної політики України від 18 грудня 2000 р. Такий розрахунок складається з чотирьох розділів, де фіксуються суми фактич-них витрат на оплату праці найманих робітників за звітний період, що включають витрати на виплату основної і додатко-вої заробітної плати та інші виплати, які закріплені Законом України «Про оплату праці» і підлягають оподаткуванню.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибут-ковий податок з громадян», громадяни, крім тих, які одер-жували доходи тільки за місцем основної роботи, зобов'язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, от-риманого як за основним, так і за неосновним місцем роботи. Форму і порядок її заповнення затверджено наказом Держав-ної податкової адміністрації України від 21 квітня 1993 р. Така декларація складається з чотирьох розділів.

Розділ 1 декларації містить відомості про всі види доходів, отриманих протягом звітного календарного року, про суми ви-трат, безпосередньо пов'язаних з їх одержанням, а також суми утриманого прибуткового податку за місцем одержання доходу чи сплаченого авансом за розрахунками податкових органів. Відомості щодо отриманих доходів записуються у відповідну таблицю цього розділу декларації залежно від їх виду і місця одержання.

Розділ 2 декларації містить відомості про суми додаткових зменшень (пільг), на виключення яких із сукупного оподатко-ваного доходу має право особа, що подає декларацію. Право на

проведення певних зменшень сукупного оподаткованого дохо-ду (право на пільгу) має бути підтверджено відповідними до-кументами.

У розділі 3 декларації вказуються відомості про фактичний річний сукупний дохід, що підлягає оподаткуванню (з якого нараховується прибутковий податок), а також повідомляється про суму доходу, яку передбачає одержати платник податку в наступному році.

У розділі 4 декларації вказуються відомості про власність і земельні ділянки, які є об'єктами оподаткування іншими по-датками (податок з власників транспортних засобів, плата за землю).

Платник податків не несе обов'язку щодо подання податко-вої декларації, якщо обов'язок з обчислення і сплати податків або зборів покладається на податковий орган, податкового аген-та або податкового представника.

Якщо платник податків після подання податкової декла-рації за минулі звітні періоди до податкового органу самостійно знайшов будь-яку помилку чи описку, що могло вплинути або вплинуло на визначення суми податку як у бік завищення, так і заниження, то він має право подати нову податкову деклара-цію з виправленими показниками разом із заявою про це. Дата подання нової (уточненої) податкової декларації має бути на-лежним чином зафіксована, оскільки цей момент визначає ме-ханізм застосування певних санкцій. Виявлення невідповід-ності відомостей, зазначених у декларації, в ході податкової перевірки позбавляє платника