що зазначене в паспорті чи іншому посвідченні особи, чи місце перебування його батьків (одного з батьків), усиновителя, опі-куна чи попечителя.
2. Принцип громадянства, що застосовують разом із прин-ципом місця проживання чи місцезнаходження суб'єкта. Його застосування передбачає низку особливостей:
1) центр особистих і економічних інтересів (місце, де особа, має найтісніші особисті чи економічні зв'язки);
2) місце фактичного проживання — місцезнаходження бу-динку, квартири чи іншого житлового приміщення, де постій-но чи переважно ця особа мешкає.
4. Юридичні особи як платники податків
Юридичні особи в Україні діють в організаційно-правових формах, установлених законодавством.
Юридичними особами—платниками податків є:
українські підприємства й організації;
іноземні підприємства й організації.
Однак в основі виникнення податкових обов'язків у по-дібних платників лежить не принцип національної належності юридичної особи, а їх диференціація на резидентів і нерези-дентів. Ці положення регулюються ст. 1 Закону України від 22 травня 1997 року «Про оподаткування прибутку підпри-ємств». Резидентами вважаються юридичні особи і суб'єкти гос-подарської діяльності України, що не мають статусу юридич-ної особи (філії, представництва тощо), які створені і здійсню-ють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території. До резидентів також нале-жать дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств і організацій України за кордоном» що не здійснюють господарську діяльність.
Нерезидентами є юридичні особи і суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межа-ми України, які створені і здійснюють свою діяльність відпо-відно до законодавства іншої держави. Нерезидентами також є розташовані на території України дипломатичні представ-ництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представ-ництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідні до законодав-ства України.
Президентство юридичних осіб — платників податків визна-чають на такій основі.
Місце реєстрації. Підприємство визнають резидентом, якщо його засновано в державі для здійснення на її території діяльності у формі певної організаційної структури. Підпри-ємства є резидентами, якщо вони зареєстровані а Україні, неза-лежно від місця здійснення діяльності.
Місце управління. Місцем управління підприємством вважається місце здійснення повноважень діючим вищим ор-ганом управління (відповідно до статуту чи установчого доку-менту). Якщо підприємством управляє фізична особа, що є його власником, то місцем управління вважається місце проживан-ня власника. Якщо немає вищого органа управління, місцем управління вважається місце здійснення повноважень вико-навчим органом підприємства.
Місце діяльності. За цією ознакою резидентом є особа, що здійснює основний обсяг ділових операцій на території країни.
Юридичних осіб—платників податків класифікують також за такими підставами:
залежно від джерела фінансування — бюджетні (юри-дичні особи, що на 100 відсотків фінансуються за рахунок кош-тів бюджетів) і не бюджетні, що фінансуються за рахунок влас-них і/чи залучених коштів;
залежно від галузевої належності — на сільськогоспо-дарські, промислові, торгові тощо;
залежно від цільової спрямованості діяльності — на при-буткові та неприбуткові.
5. Іноземні юридичні особи. Постійні представництва іноземних юридичних осіб
Самостійними платниками податків в Україні є іноземні юридичні особи (фірми, організації, компанії), що здійснюють господарську діяльність на території України як безпосередньо, так і через постійні представництва.
Для того, щоб бути платником податків і зборів в Україні, іноземна юридична особа, що здійснює діяльність на її тери-торії, насамперед повніша стати на облік у податковому органі за місцем здійснення своєї діяльності. Законодавством передбачене1, що для постановки на облік іноземній юри-дичній особі слід подати в податковий орган України оформ-лену заявку, до якої додати Документи, що підтверджують факт створення і реєстрації іноземної юридичної особи відпо-відно до законодавства тієї держави, яка є місцем її реєст-рації (виписка з торгового реєстру країни постійного місця перебування, документи, що підтверджують платоспро-можність). Іноземна юридична особа, яка пройшла реєстра-цію й одержала ідентифікаційний податковий номер і в силу цього стала потенціальним українським платником подат-ків, бере на себе обов'язок сплачувати всі встановлені украї-нським податковим законодавством податки, збори (обов'яз-кові платежі) у встановлених випадках. Однак на відміну від національних юридичних осіб джерелами правового регулювання оподаткування іноземних юридичних осіб є також міждержавні договори про запобігання подвійному оподат-куванню.
Чисельну групу платників податків становлять іноземні юридичні особи, компанії, фірми, організації, створені відпо-відно до законодавства інших країн, але які займаються під-приємницькою діяльністю на території України через постійні представництва.
Термін «постійне представництво», що застосовується у міжнародних угодах про запобігання подвійному оподаткуван-ню, означає постійне місце діяльності, через яке особа з постій-ним місцеперебуванням в одній договірній державі здійснює діяльність в іншій договірній державі.
Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про оподатку-вання прибутку підприємств»1 постійне представництво — це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території Ук-раїни. З метою оподаткування до постійних представництв при-рівнюються резиденти, що мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента ци-вільних прав і обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту тощо).
Податкова звітність постійних представництв нерези-дентів в Україні має свої особливості. Відповідно до п. 16,12 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри-ємств» податок на прибуток нерезидента обчислюється платником податку і підлягає підтвердженню податковим ор-ганом за місцезнаходженням постійного представництва. Нерезидент щорічно отримує від податкового органу підтвер-дження щодо сплати податку на прибуток. Відповідно до цього Закону щорічно в обов'язковому порядку проводяться аудиторські перевірки фінансово-господарської Діяльності нерезидента.
6. Юридичні та фізичні особи, що діють у