Збирачі податків, зборів і мит (далі — збирачі податків) — це особи, що здійснюють приймання таких коштів від плат-ників податків (платників зборів і мит), контролюють їхню сплату і перераховують до бюджету на основі податкове-пра-вових або інших норм. Такими діями збирачі податків сприя-ють податковим органам, бо виступають суб'єктами, що здійснюють «первинний» контроль за повнотою і своєчасністю сплати обов'язкових платежів.

На відміну від податкових агентів, збирачі податків, насам-перед, не виплачують доходи платникам податків і не мають повноважень з утримання податків, і, далі, збирачі податків здійснюють приймання коштів у платників податків з волеви-явлення останніх, як правило, платник податків вносить той чи інший обов'язковий платіж за здійснення в його інтересах юридичне значущих дій. У податковому законодавстві Украї-ни не закріплені окремо обов'язки і права збирачів податків, однак їхні функції закріплено безпосередньо тими норматив-ними актами, Що регулюють винятково діяльність таких суб'єктів. Є два основні обов'язки збирачів податків: 1) прий-мання обов'язкових платежів, у встановлених законодавством випадках, і здійснення контролю за повнотою і своєчасністю їхньої сплати; 2) надання інформації в термін, визначений за-конодавством, у відповідні державні органи (податкові орга-ни, органи Пенсійного фонду, Фонду соціального страхуван-ня, державні статистичні органи тощо).

З метою дотримання податкового законодавства і проведен-ня податкового контролю платники податків підлягають поста-новці на облік у податкових та інших державних (контролюю-чих) органах. Розрізняють первинний і вторинний податковий облік. Первинний — це податковий облік, у ході якого платни-кові податків надається єдиний за всіма видами податків і зборів ідентифікаційний номер. Вторинний — це податковий облік, у ході якого платникові податків надається, крім перві-сного, ще один ідентифікаційний (індивідуальний) номер по окремому податку чи збору, у встановленому законодавством порядку (наприклад, Реестр платників податку на додану вартість).

22 грудня 1994 року було прийнято Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів”, і в листопаді 1997 року податкові орга-ни завершили формування автоматизованої інформаційної си-стеми з контролю за сплатою фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів, у результаті якого було створе-но державний реєстр фізичних осіб—платників податків та інших обов'язкових платежів. Кожній особі в державному реєстрі надається власний ідентифікаційний номер, без якого неможливо відкрити розрахунковий рахунок у банку й одер-жати заробітну плату. Ідентифікаційний номер містить дані про платника податків: дату народження, порядковий номер при реєстрації цього громадянина і стать. Остання десята циф-ра ідентифікаційного коду призначена для захисту від випад-кових помилок.

22 січня 1996 р. постановою Кабінету Міністрів України було затверджено Положення «Про створення єдиного держав-ного реєстру підприємств і організацій України»2. Це положен-ня закріплює єдину автоматизовану систему обліку, нагрома-дження й обробки даних про підприємства, організації всіх форм власності, а також їх окремі підрозділи (філії» відділен-ня, представництва). Метою створення державного реєстру ста-ло забезпечення єдиних принципів ідентифікації й обліку суб'єктів господарської діяльності, здійснення нагляду за структурними змінами в економіці, забезпеченням інформа-цією. До реєстру включаються дані про юридичних осіб, які розташовані і здійснюють свою діяльність на території Украї-ни чи за її межами, але створені за участю юридичних осіб Ук-раїни. Реєстр створений як комплекс відомостей, куди ввійшли ідентифікаційні, класифікаційні, довідкові, реєстраційні й економічні дані.

Якщо суб'єкт підпадає під визначення ст. 2 Закону України «Про податок на Додану вартість”, тобто є платником такого податку, то він зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість відповідно до Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79. Реєстр платників податку на додану вартість — це автоматизована система збору, нагромадження й обробки да-них про осіб, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» і Указу Президента України від 7 серпня 1998 року «Про деякі зміни в оподаткуванні»2 зобов'язані здій-снювати утримання і внесення в бюджет податку, що сплачується покупцем. При включенні до реєстру будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподаткуванню, їй надається індиві-дуальний податковий номер платника печатку На додану вартість. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту виключення його з реє-стру в зв'язку з вибуттям зі складу платників податку на дода-ну вартість.

Крім розглянутих видів реєстрацій платників податків існу-ють ще й такі: реєстрація в Пенсійному фонді, Фонді соціаль-ного страхування з тимчасової втрати працездатності (не всі суб'єкти підприємницької діяльності проходять обов'язкову реєстрацію в цьому органі, що здійснюється відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку і витрати коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездат-ності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. №16); реєстрація у Фонді соціального страхування від нещасливих випадків на виробництві і професійних захворю-вань України (реєстрація в цьому Фонді буває обов'язкова і добровільна, відповідно до Інструкції про порядок перераху-вання, обліку і витрати страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе-сійних захворювань України, затвердженої постановою Прав-ління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001р. №12); реєстрація у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (така реєстрація стосується роботодавців, відповід-но до Інструкції про порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випа-док безробіття й обліку їхнього надходження у Фонд