1)     встановлення системи податків та зборів, які стягуються на всій території України;

2)     визначення порядку встановлення, зміни та скасування податків та зборів;

3)     встановлення прав та обов’язків платників податків та зборів, податкових органів та інших учасників правовідносин, які регулюються податковим законодавством;

4)     встановлення підстав виникнення, зміни, припинення та порядку виконання обов’язків щодо сплати податків (зборів);

5)     визначення форм та методів податкового контролю;

6)     встановлення порядку та умов притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства платників податків та посадових осіб податкових органів;

7)     встановлення порядку оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.

В Податковому кодексі України має бути закладено правовий фундамент системи податкових відносин, визначено основні засади процесу оподаткування в Україні, а також вміщено положення, які регламентують:

1)     основні засади правового регулювання податкових правовідносин;

2)     склад податкового законодавства України, його дію в часі та співвідношення з міжнародними договорами;

3)     систему податків та зборів, їх перелік та сутність елементів податків (зборів);

4)     компетенцію органів щодо встановлення та скасування податків та зборів;

5)     коло суб’єктів податкових правовідносин і права та обов’язки кожного з них;

6)     підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов’язків щодо сплати податків (зборів);

7)     склад і порядок подання податкової звітності та форми і методи проведення податкового контролю;

8)     види податкових правопорушень і відповідальності за їх вчинення (фінансова, кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова), давність притягнення до такої відповідальності, а також розмір податкових санкцій;

9)     процесуальні моменти податкового провадження під час вирішення справ про належне виконання обов’язку платником податку (збору) та про податкові правопорушення;

10) порядок оскарження дій (бездіяльності) податкових органів та їх посадових осіб.

Передбачувані наслідки

здійснення податкової реформи в Україні

Проведення реформи податкової системи України відповідає загальносвітовому напрямку розвитку систем оподаткування, носить економічний характер та створює умови для виховування дисципліни сплати податків як у фізичних осіб, так і у підприємств.

Засади та шляхи реформування системи оподаткування в Україні не передбачають революційних змін в сфері оподаткування, а базуються на існуючій системі оподаткування із одночасним запровадженням кардинально нових "правил гри" в сфері справляння податків.

В результаті здійснення податкової реформи в Україні створюється податкова система з наступними базовими положеннями:

1.     Податковий кодекс України буде єдиним нормативним документом, який регулюватиме відносини з приводу сплати податків. Він міститиме чіткі визначення всіх елементів податків та зборів, встановлюватиме права та обов’язки платників податків та податкових органів. Простота та зрозумілість норм (порівняно з діючим законодавством) дозволить уникнути подвійного тлумачення норм, протиріч та непорозумінь в застосуванні Податкового кодексу України на практиці. Це з одного боку, полегшить становище платників податків, а з іншого, призведе до можливості чіткого виконання податковими органами своїх контролюючих функцій.

2.     Складовими елементами української системи оподаткування залишаться загальновизнані в світі податок на прибуток та податок на додану вартість (за цими податками буде встановлено найбільш оптимальний розмір ставок: 20 і 15 відсотків відповідно). Встановлення ставки податку на додану вартість на рівні 15 відсотків відповідатиме вимогам гармонізації податкового законодавства, які висуваються шостою директивою ЄС. Крім цього, такий розмір ставки сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських імпортерів та експортерів.

3.     Окрім податку на прибуток та податку на додану вартість, в системі податків і зборів залишаються лише ефективні обов’язкові платежі та скасовується решта необгрунтованих стягнень, за якими витрати на їх контроль перевищують рівень надходжень. Так, серед загальнодержавних встановлюються 4 податки (податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток, податок на додану вартість і акцизний податок) та 4 збори (збір до Державного соціального фонду, державне мито, збір за використання Державної символіки та ліцензійний збір). До місцевих податків відносяться податок на нерухомість, податок з реклами, податок на транспортні засоби, готельний податок та курортний податок. Місцевими зборами є збір за паркування автотранспорту, збір за використання місцевої символіки та ринковий збір.

4.     Для основних податків та зборів буде встановлено однаковий податковий та звітний період, який дорівнює кварталу. Це дозволить зменшити витрати на адміністрування податків та призведе до спрощення ведення обліку.

5.     Стабільність податкової системи України зокрема забезпечуватиметься встановленням конкретних ставок оподаткування по всім податкам та зборам. В податковому законодавстві України будуть відсутні положення, які давали б можливість встановлювати ставки податків іншими нормативно-правовими актами, що не належать до податкового права. До того ж буде введений 5_річний мораторій на внесення змін до податкового законодавства України, які торкатимуться основних складових податкової системи (переліку податків і зборів, їх ставок (крім акцизів), принципів нарахування, заборони безспірного стягнення коштів з рахунків платників податку).

6.     Податкове законодавство України встановить новий порядок стягнення з платників податків та зборів сум податкової заборгованості. Буде застосуватися виключно судовий порядок. При застосуванні цього порядку, у разі виявлення податковим органом порушення щодо виконання платником податку свого обов’язку по сплаті податку або збору, такий податковий орган надсилатиме платнику податку податкову вимогу. У разі незгоди платника податку з висновками податкового органу, податковий орган зможе звернутися до суду із заявою про стягнення суми податку та передбачених податковим законодавством України фінансових санкцій.

7.     Важливим елементом порядку адміністрування буде відсутність права податкових органів на безспірне стягнення коштів з рахунків платників податку. Крім впорядкування взаємовідносин між податковим органом і платником податку, це дозволить уникнути створення банківської картотеки.

8.     При оподаткуванні доходів фізичних осіб неоподаткований мінімум буде прирівняний до офіційної межи малозабезпеченості, яка встановлюється Верховною Радою України. Таким чином держава перестане оподатковувати суму доходу громадян, яка складає життєво необхідний рівень.

9.     За податком на доходи фізичних осіб буде встановлено три ставки: 10 відсотків – на дохід від 12 місячних неоподатковуваних