Реферат

на тему:

Джерело сплати податку

До категорій, які доповнюють або тісно пов'язані з об'єктом оподаткування, належить і поняття джерела податку.

У деяких випадках джерело податку може збігатися з об'єк-том оподаткування (доход при розрахунку податку на прибу-ток), але в більшості випадків — це два різних поняття. Дже-релом сплати основної маси податків є доходи платника. При-чому якщо для фізичних осіб можна дійсно говорити про доходи, куди увійдуть заробітна плата, пенсії, доходи від підприємницької діяльності тощо, то для юридичних осіб в ос-новному йдеться про чистий доход — прибуток. Адже із загаль-ної суми виторгу необхідно відновити засоби виробництва (ма-теріальні витрати) і витрати робочої сили (фонд заробітної пла-ти), і тільки після цього залишається прибуток.

Іноді як джерело податку розглядають капітал платника податків, що вимагає додаткової аргументації. По-перше, до-ходи вже є елементом капіталу платника. По-друге, якщо мати на увазі майно платника, а точніше — кошти, отримані за його рахунок (суми від реалізації нерухомості, накопичені кошти), то в цьому разі — ситуація екстраординарна, оскільки часто для сплати податку реалізують об'єкт оподаткування (прода-ють земельну ділянку для перерахування плати за землю) або здійснюють процеси, які в результаті все одно призводять до втрати права власності на об'єкт (податкові платежі за раху-нок коштів, призначених для розширення, реконструкції; по-зикових коштів).

Наприклад, об'єктом земельного податку є земельна ділян-ка, а предметом — конкретна ділянка землі. Джерелом цього податку може бути або доход, отриманий від використання цієї ділянки (чи інший доход платника податків), або кошти, ви-ручені від продажу цієї земельної ділянки (його частини) та іншого майна. Податок може бути сплачений і з позикових коштів, однак позика погашається також за рахунок або дохо-ду, або виторгу від реалізації цього майна.

Якщо податок постійно виплачуватиметься за рахунок ка-піталу, то зрештою капітал вичерпається, зникне можливість сплатити податок взагалі, тому податок необхідно сплачувати з доходів. Лише в екстраординарних ситуаціях, коли виникає погроза існуванню виробничої бази як такої, сплата податку за рахунок капіталу обґрунтована. Наприклад, в умовах стихій-ного лиха чи війни з метою збереження частини майна, що при-носить доход, може бути продано частину цього майна. У про-тилежному разі втрата може загрожувати всьому капіталу, а, отже, і можливості одержання доходів у майбутньому.

Отже, основним джерелом, за рахунок якого виплачується основна маса податків, є доход. Існує також певний порядок сплати податків за рахунок доходу.

Специфічні особливості має внесення страхових внесків за рахунок доходу. Головне тут полягає в тому, що вони склада-ють частину собівартості й обчислюються за встановленими ставками фактичних витрат на оплату праці. Таким чином ре-алізуються грошові нагромадження, з допомогою яких части-на чистого доходу спрямовується на різні види обов'язкового державного страхування.

Отже, джерело податку — кошти платника (переважно — доход), що вій використовує для сплати податку. Виключни-ми джерелами сплати податку є:

Деталізований механізм, що регулює джерела сплати по-датків, закріплений ст. 7 Закону України «Про порядок пога-шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 раку. Згідно з цією статтею, джерелами самостійної оплати податко-вих зобов’язань або погашення податкового боргу платника по-датків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, ви-пуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отри-мані в позику (кредит), а також з інших джерел.

За рішенням платника податків оплату його податкових зо-бов'язань або погашення податкового боргу може бути здійсне-но шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зуст-річних грошових зобов'язань певного бюджету перед таким платником податків, що виникли відповідно до норм податко-вого чи бюджетного законодавства або цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення подат-кових зобов'язань платника податків. Порядок проведення за-ліку визначається центральним податковим органом за пого-дженням з Державним казначейством України.

За податками, зборами (обов'язковими платежами), які відповідно до закону стягуються з об'єктів нерухомості, дже-релом їх самостійної оплати можуть бути активи як власника таких об'єктів нерухомої власності, так і будь-якої іншої осо-би, на яку покладений обов'язок сплати, яка здійснюється ви-ключно у грошовій формі. При цьому якщо особу, відповідаль-ну за сплату податків або зборів (обов'язкових платежів), не виявлено, податкові процедури застосовуються безпосередньо до об'єктів такої власності, які підпадають під податкову за-ставу та підлягають продажу.

Джерелами погашення податкового боргу платника по-датків за рішенням органу стягнення є будь-які активи плат-ника податків.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням чи за рішенням органу стягнення:

а) майно платника податків, надане ним у заставу іншим осо-бам, якщо таку заставу було належним чином зареєстровано у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна до моменту виникнення права податкової застави;

б) активи, що належать на праві власності іншим особам і перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків;

в) майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження, а також немайнові права інших осіб, у тому числі права інтелектуальної (промислової)