А - Сума амортизаційних відрахувань нарахованих в попередньому періоді

Порівняно зі старим законодавством значно збільшені ставки амортизаційних відрахувань . Для групи 1 до якої відносять будівлі та споруди ставка встановлена у розмірі 5 % на рік .Це пояснюється тим , що :

Амортизація відноситься на собівартість продукції

Вартість основних фондів даної групи як правило дуже велика

Велика ставка призвела б до значного зростання цін

Для групи 2 ( офісне обладнання , інструменти ,транспорт , ) ставка встановлена у розмірі 25 % . Це найбільш мобільна частина основних фондів тому для неї встановлена найбільш висока ставка амортизації , яка забезпечує відшкодування вартості основних фондів на 80 – 90 % за перші 3 –4 роки їх експлуатації

Для інших видів основних фондів встановлена ставка 15 % . Але платник податку може встановити прискорені норми амортизації

рік експлуатації – 15 %

рік експлуатації –30 %

рік експлуатації – 20 %

рік експлуатації – 15 %

рік експлуатації – 10 %

рік експлуатації – 5 %

рік експлуатації – 5%

Для прискорених норм амортизації встановлене обмеження : її не можуть застосовувати платники податку які випускають продукцію на яку встановлені державні регульовані ціни.

Наступною істотною позитивною зміною є надання можливості платникам податку проводити щорічну індексацію вартості основних фондів на рівень інфляції за рік .

Не звертаючи на те , що процес нарахування амортизації зазнав значних змін залишилися певні недоліки . На мій погляд необхідно зробити амортизацію не видом витрат , а зменшенням податкових зобов’язань . Тобто на суму амортизаційних нарахувань зменшується сума податку на прибуток , що підлягає перерахуванню до бюджету.

Це надало б змогу встановити високі норми амортизації для всіх основних фондів не підвищуючи при цьому ціну товару .А встановлення високих норм амортизації призвело б до прискорення відшкодування витрат на придбання основних фондів , а значить підвищило б швидкість обертання грошей на підприємстві.

Взагалі така система нарахування амортизації дозволила б зменшити вартість вітчизняних товарів , що значно підвищило б їх конкурентноздатність

2.3 Перенесення збитків на майбутні періоди - засіб фінансового оздоровлення підприємств

Дуже важливим положенням , яке спрямоване на фінансове оздоровлення підприємств є надана платникам податку у відповідності зі Ст. 6 Закону можливість віднесення збитків поточного періоду на зменшення валового доходу майбутніх періодів на протязі п’яти податкових років . Цим самим була усунута ситуація , коли підприємство мало прострочену заборгованість минулих періодів , що значно перевищувала валові доходи звітного періоду , але податок на прибуток все одно нараховувався

2.4 Недоліки Законодавства з оподаткування прибутку підприємств

Хотілося б відзначити декілька основних недоліків які я вбачаю в сучасному законодавстві .

По-перше - це хибна трактовка моменту отримання доходу.

Відповідно до пп. 11.3.1 Закону України “ Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”” датою отримання доходу є дата , що приходиться на податковий період , на протязі якого першою відбувається будь-яка з наступних подій .

Дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату за реалізовані товари ( роботи , послуги ) , а у випадку їх реалізації за готівку – день оприходування грошей в касі платника податку.

Дата відвантаження товарів , а для робіт ( послуг ) – дата фактичного надання платником податку цих робіт ( послуг).

Для підприємства все протікає нормально до тих пір поки оплата товарів та їх отримання чи постачання відбуваються синхронно , або по крайній мірі в один податковий період .

Тепер уявимо собі , що підприємство продало товар чи надало послугу в податковому періоді № 1, а отримало гроші в періоді № 2 . За Законом в періоді № 1 підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2 . Дуже добре якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти , а якщо їх немає ?! У випадку прострочення платежу на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення .

На мій погляд необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар , надані роботи , послуги .

По-друге – це те , що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти , що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону . Прошу звернути увагу , що затверджена нова редакція а не відмінений раніш діючий Закон .

По-третє , не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами . Очевидно що це призведе до зменшення ділової активності на цьому ринку і як наслідок держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дифіциту.

По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам , які були їм гарантовані Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , я вважаю економічної користі державі не принесе , а от політичної шкоди завдасть .

Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних , економічних та політичних казусів.

Розділ 3 Податок на прибуток як засіб впливу на ділову активність підприємців

На