2. Аналітична частина.
2.1 Характеристика банківської галузі
У процесі виконання банками своїх функцій і взаємодії банків між собою формується банківська система – сукупність різних видів банків і банківських об’єднань у їх взаємозвязку і взаємодії.
Банківська сиcтема - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.
Банківська система в сучасній Україні є дворівневою структурою управління фінансовими реурсами, представленою :
Національним Банком України і його структурами ;
Комерційними банками різних форм власності, спеціалізації і територіального рівня. (рис 2.1)
Рис2.1- Банківська система України.
Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом «Про Національний банк України», іншими законами України. Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а за необхідності — Державний бюджет України.
Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.
У сфері валютного регулювання Національний банк:
здійснює валютну політику на підставі принципів загальної
економічної політики України;
складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний ба
ланс України;
контролює дотримання затвердженого Верховною Радою
України ліміту зовнішнього державного боргу України;
визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповно
важених банків нерезидентам;
нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінно
стей для здійснення державної валютної політики;
видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає
рішення про їх скасування;
визначає способи встановлення і використання валютних
(обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України,
курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або
розрахункових (клірингових) одиницях.
Основною (базовою) ланкою дворівневої банківської системи України є комерційні банки.
Сьогодні до групи комерційних банків у різних країнах належить цілий ряд інститутів з різноманітною структурою і різним співвідношенням власності. Їхня головна відмінність від центральних банків — відсутність права емісії банкнот.
Комерційні банки є багатофункціональними установами, які оперують в різних секторах ринку позичкового капіталу. Крупні комерційні банки представляють кліентам повний комплекс фінансового обслуговування, включаючи кредити, прийом депозитів, розрахунки та інше. Цим вони відрізняються від спеціалізованих фінансових установ, які володіють обмеженними функціями. Комерційні банки традиційно відіграють роль стрижневої , базової ланки кредитної системи.
Значення комерційних банків в сучасних кредитних системах дуже велике. Сьогодні вони здатні запропонувати клієнту до 500 видів різноманітних банківських продуктів та послуг. Широка диверсифікація операцій банку дозволяє зберігати клієнтів та залишатись рентабельними навіть за неблагосприятливої кон`юнктури. Але далеко не всі банківські операції повсякденно присутні та використовуються в практиці конкретної банківської установи. Проте існує певний базовий “набір”, без якого банк не може нормально існувати та функціонувати.
До таких конституючих операцій банка відносяться:
прийом депозитів;
здійснення грошових платежів;
видача грошових кредитів.
Саме на виконанні цих функцій і створюється той фундамент, на якому розвивається робота банку.
Банківська система України на даному етапі розвитку ще не досягла високого рівня платоспроможності - баланси більшості великих банків містять ненадійні кредити, а баланси підприємств, відповідно, містять борги без перспектив їхньої оплати. Сьогодні чимало банків є прихованими банкрутами. Навіть частина досить великих банків практично недієздатні. Банки змушені функціонувати в середовищі з недосконалим податковим і фінансовим законодавством. Склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі зокрема. Це пов’язано насамперед із нестабільністю законодавства, втратою довіри населення до держави і до банків зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його ефективну діяльність є досить складно. Це вимагає особливих зусиль як з боку керівництва, так і з кожного працівника зокрема.
Банківська система України на чолі з НБУ є прогресивним надбанням суспільства періоду незалежності і реально виконує свої суспільні функції, а саме: забезпечує стабільність нпаціональної валюти, здійснює розрахунки і платежі, акумулює вільні кошти і спрямовує їх у найбільш ефективні галузі економіки.
Нині життя ставить перед банківською системою завдання здійснення якісних внутрісистемних змін. Їх треба вирішити, щоб галузь була готова до економічного зростання та інвестиційного процесу, щоб завтра банки не стали гальмом реформ замість того, щоб бути їхнім локомотивом. Адже без надійного і сильного банківського сектора не може бути успішна економічна політика будь-якого уряду.
Формування резервів для покриття ризиків за позиками є важливим елементом серед заходів, спрямованих на підвищення надійності і стабільності банківської системи.
Важливим напрямом вдосконалення діяльності банківської системи країни, підвищення її стабільності, на наш погляд, є подальша розробка теорії і практики аналізу фінансового стану комерційних банків за такими напрямками:
розробка НБУ єдиної методики рейтингової системи оцінки
банків, узгодженої з представниками комерційних банків;
створення «регіональних» методик аналізу фінансового стану комерційних банків установами БУ з метою повнішої і точної оцінки їх діяльності з врахуванням кон’юнктури і особливостей місцевого ринку;
повна і всеохоплююча автоматизація і комп’ютеризація аналізу фінансового стану комерційного банку, створення і вдосконалення існуючого програмного забезпечення для оцінки результатів роботи банку.
Таким чином, в світі не існує єдиного підходу до проведення такої роботи, але необхідність і доцільність аналізу фінансового стану комерційного банку не викликає сумнівів навіть у скептиків. Саме тому необхідно
