його дуже рідко. У 2006 р. в ІФФ ВАТ СКБ «Дністер» розрахунки за допомогою акредитиву не проводились .Тому було запропоновано принципово нову форму безготівкових розрахунків-електронний акредитив.
Запропонована нами концепція електронного акредитиву передбачає оптимальний спосіб безготівкових розрахунків між платником і бенефіціаром, за яким зникає необхідність застосування контрольної функції банківських установ.
У нашому розумінні, акредитивний електронний розрахунковий до-кумент — це електронне платіжне доручення, підтверджене цифровим підписом платника, котрий ідентифікується у виконуючому банку бенефіціаром для зарахування платежу на його рахунок за допомогою елект-ронного ключа, отриманого від платника після виконання зобов'язань.
У результаті впровадження технології безготівкових розрахунків у формі електронного акредитива на державному рівні шляхом внесення змін до чинного законодавства, можна отримати суттєвий ефект, який відчують усі учасники міжгосподарських розрахунків. Завдяки запропонованій кон-цепції платник та одержувач платежу застрахують себе від ризику виник-нення дебіторської заборгованості, що зумовить підвищення ділової актив-ності.
Банківські установи під час реалізації цього механізму отримають безкоштовні грошові ресурси, використання яких протягом часу виконан-ня бенефіціаром своїх зобов'язань принесе додаткові прибутки.
Для створення законодавчої основи для широкого застосування електронних засобів зв'язку, необхідно насамперед уточнити юридичний статус так званого електронного документа. Сьогодні в українському законодавстві дуже обмежено визначено поняття "до-кумент", тим більше — електронний документ
Світова практика доводить, що еле-ктронні документи гарантують такий же рівень безпеки, як і паперові, а крім того — великий ступінь надійності і швидкість опрацювання.
Ще одне суттєве вдосконалення, що було нами запропоновано – впровадження на Україні єдиного реєстру електронних підписів. Основна суть запропонованої ідеї зводиться до того, що державними органами створюється єдина база даних електронних підписів. Будь-яка особа, незалежно від того юридична вона чи фізична, може зареєструвати свій електронний підпис (надавши до органу всі необхідні данні) і отримати дискету.
Побудову системи всередині країни можна було б запропонувати за прикладом національної системи електронних платежів. Існували б регіональні системи, що об’єднувались би в єдину мережу і обмінювались би інформацією із застосуванням електронних підписів кожної із регіональних систем. Також дана система зможе дати Україні певні переваги у світовій практиці. Адже, напевне, вона викличе інтерес збоку інших держав. Нароблене програмне забезпечення може бути проданим як для поповнення бюджету країни, так і для створення сумісних систем з іншими країнами.
Інтеренет зміг би зайняти своє місце у світовій торгівлі не тільки як легкодоступний засіб для комерції, але і як безпечний, гарантований державою.
Обсяги угод, укладених в електронній формі зросли в багато разів, оскільки зараз вони заключаються як правило з фізичними особами і в рамках однієї країни, а захист за допомогою запропонованого реєстру електронних підписів, зробить електронний документообіг сприйнятливим для юридичних осіб, а це не тільки великий обсяг платежів та угод, але й значно більші суми угод. Таке впровадження могло б поставити Україну у ряд технологічно розвинутих держав, наблизити покупців та постачальників як всередині України, так і за її межами один до одного і головне гарантувало б законність операції державним органом, а отже і державою.
Виступ закінчено, дякую за увагу.