Чекова форма розрахунків потребує від банківської установи дотримання

відповідних правил: банк зобов'язаний упевнитися в достовірності чека (форма,

термін дії, відсутність виправлень, відповідність підпису чекодавця зразкові підпису, який є в банківській установі). Чек може бути оплачений тільки тій особі, яку вказано в ньому (іменний чек), або пред'явнику, коли чек видано на пред'явника. Че-кодавець не тільки несе відповідальність за оплату чека банком-платником, а й зобов'язаний забезпечити цей платіж, заздалегідь на-давши банку необхідні кошти для покриття своїх чеків (кошти на ра-хунку чекодавця чи кредит). За видачу чека без покриття чекодавець несе відповідальність. Банк-платник, підпис якого на чекові відсутній, як правило, не несе відповідальності перед власником чека за його оплату, крім випадків, коли чек банком акцептовано[35,с.116-119].

Розрахунок чеком здійснюється за схемою, наведеною на рис.1.4.

Рис.1.4.Розрахунок чеком

1-постачальник передає товар покупцеві;

2 — покупець передає чек постачальнику;

3 — постачальник передає чек у свій банк;

4 — банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця;

5 — банк платника списує кошти з рахунку покупця товару;

6 — банк платни-ка повідомляє платника про списання коштів;

7 — банк платника переказує банку постачаль-ника відповідні кошти;

8 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

9 — банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами [30,с.93-95]. Це, передовсім, відносна швидкість розрахунків і над-ходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє змен-шенню дебіторської заборгованості. Принциповими недоліками такої форми розрахунків є недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів, не можли-вість розрахунків чеками на велику суму, складність оформлення чека.

Розрахунки акредитивами

Акредитив — це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно- транспортних документів за відван-тажений товар [9,с.18-19]. Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця.

Коли використовують акредитивну форму розрахунків, оплата документів за відвантажений товар, надані послуги здійснюється або в банківській установі постачальника за рахунок коштів платни-ка, там задепонованих для цієї мети, або в банку платника — так званий гарантований акредитив. Акредитивна форма розрахунку га-рантує платіж постачальнику. Ця форма розрахунків застосовується за наявності угоди між постачальником і платником щодо такої

фо-рми розрахунків.

Постачальник подає в банк, що його обслуговує, заяву із зазна-ченням умов використання задепонованих коштів (власних або за-лучених).Приклад такої заяви див .у дод.Д-1. Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним конкретним постачальником. Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками чи для виплати грошей готі-вкою. Чинність акредитива, як правило, не перевищує 15 днів з мо-менту відкриття. Платнику надано право змінювати умови акредитива, достроково відкликати невикористані кошти. Після повідо-млення про відкриття акредитива постачальник відвантажує товар і не пізніше трьох робочих днів після цього подає в установу банку реєстри рахунків і транспортні або інші документи, які підтверджу-ють відвантаження(дод.Д-2). Коли документи відповідають умовам акреди-тива, кошти того самого дня зараховуються на рахунок постачаль-ника [47,с.78-79].

Існує кілька видів акредитивів:

Покритий — це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з розрахункового рахунку платника і переказує ці кошти в банк постачальника (банк-виконавець) на окремий балансовий ра-хунок «Акредитив». Депонування коштів в установі банку постачальника можна здій-снити також і за рахунок кредиту, отриманого платником у банку-емітенті. Проте для кожного конкретного акредитива можна вико-ристати тільки одне джерело платежу, тобто виставляти акредитив частково за рахунок власних коштів, а частково за

рахунок кредиту не дозволяється.

Непокритий — це акредитив, коли платежі постачальнику гаран-тує банк. У такому разі платник звертається до свого банку з клопо-танням виставити для

нього гарантований акредитив. Таке клопо-тання банк-емітент задовольняє тільки стосовно платоспроможних клієнтів і за умови встановлення між клієнтом і банком, який від-криває акредитив, кореспондентських відносин. Відкриваючи гарантований акредитив, банк-емітент дає банку-виконавцю право

списувати платежі на користь постачальника-отримувача коштів зі свого кореспондентського рахунку [22,с.145-146].

Відзивний — це акредитив, який може бути змінений або анульо-ваний банком- емітентом на вимогу покупця без попереднього пого-дження з постачальником. Але банк-виконавець повинен оплатити документи, які виставлені постачальником і прийняті банком, до отримання останнім повідомлення про зміну чи анулювання ак-редитива.

Безвідзивний — це акредитив, який не можна змінити або анулю-вати без згоди постачальника, на користь котрого було відкрито ак-редитив.

Підставою для відкриття акредитива платником є повідомлення постачальника про готовність до відвантаження товару. Для відкриття акредитива платник подає в банк заяву встановленого зразка з необхі-дними реквізитами (номер договору, згідно з яким відкривається ак-редитив; термін чинності акредитива; рахунок платника і банк, який його обслуговує; документи, згідно з якими здійснюються виплати за акредитивом; строк їх подання; вид акредитива та сума акредитива).

Акредитив закривається в день отримання повідомлення від банку емітента. Невикористана сума акредитива повертається банку платника для зарахування на рахунок, з якого депонувалися кошти[29,c.67-68]..

Схему здійснення рахунків з використанням акредитивної форми наведено на рис.1.5.

Рис.1.5.Розрахунок з використанням акредитива

1-покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив;

2 — банк покупця відкриває акредитив;

3 — банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива;

4 — банк покупця повідомляє банк постачальника

про відкриття акредитива постачальнику на конкре-тну суму;

5 — банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива;

6 — відвантаження товару;

7 — покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива;

8 — банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива;

9 — банк постачальника зараховує кошти