10 — банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено. Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату. Покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств- покупців [24,с.147-148].

Інкасові доручення (розпорядження)

Інкасові доручення (розпорядження) застосовуються при одержанні від боржника платежу за виконавчими або прирівняними до них документами, які подав на інкасо стягувач. Інкасове доручення — це розрахунковий документ, який складають фінансові органи, банки, інші підприємства й організації у тих

випадках, коли їм надане право безспірного (безперечного) стягування коштів. У рядку "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) вказується назва законодавчого акту, яким передбачене право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт), і документ, на підставі якого здійснюється стягнення. Інкасове доручення може складатися на бланку платіжної вимоги, в якому замість найменування "платіжна вимога" зазначається "розпорядження" або "інкасове доручення".

У разі, якщо в інкасовому дорученні не зроблено посилання на акт чинного законодавства, банк повинен повернути його без виконання. Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення (розпорядження) покладається на стягувача.

Документи на безспірне стягування та безакцентне списання коштів приймаються банками незалежно від наявності коштів на рахунках підприємств. Банки виконують ухвали судів, суддів, постанов прокурорів, слідчих прокуратури, внутрішніх справ та Служби безпеки України щодо накладення арешту на кошти юридичних та фізичних осіб.

Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкрито рахунок юридичної або фізичної особи, на кошти якої накладений арешт. У разі накладення арешту на кошти на рахунку банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунка (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету [47,с.67-68].

Вексель як інструмент безготівкових розрахунків

Вексельна форма розрахунків — це розрахунки між постачаль-ником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з від-строчкою платежу, яка оформлюється векселем.

Вексель — це письмове зобов'язання, боргова розписка стандар-тної форми, що дає право її власникові вимагати сплати відповідної суми (визначеної у векселі) від особи, яка видала вексель, у відпові-дний строк і у відповідному місці [47,c.71].

Класифікацію векселів за різними ознаками подано у дод.Б [23,с.156-158] .

. Основними суб'єктами економічних відносин при розрахунках векселями є:—

векселедавець (трасант, перший набувач векселя);—

векселедержатель (ремітент);—

платник (трасат) [18,с.45-46].

Розглянемо основні схеми обігу векселів, і почнемо з простого векселя. Простий вексель видається боржником кредитору. Тому для боржника це борговий документ, а для кредитора — доказ відпуску цінностей та забезпечення отри-мання в погоджений термін їхнього грошового еквівалента [18,с.58-59].

Обіг простого векселя здійснюється за схемою, наведеною на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Простий вексельний обіг

1 — векселедавець (покупець) передає вексель;

2 — перший власник векселя (ремітент) пред'являє вексель до акцепту;

3 — векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту;

4 — власник векселя (ремітент) вручає погашений вексель векселедавцеві.

Основною відмінністю простого векселя від переказного є те, що при розрахунках за допомогою простого векселя векселедавець і платник є однією особою.

Переказний вексель, або трата, містить письмовий наказ векселетримача

(трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін. Ремітент — одержувач грошей, який володіє векселем, пред'являє його до оплати трасату і одержує гроші [30]. Обіг переказного векселя розглянемо на прикладі вексельного обороту з передорученням вексельного права і призначенням особливого платника (рис.1.7.) [18,с.59-60]:

Рис.1.7. Вексельний оборот з передорученням вексельного права і призначенням особливого платника.

1 – призначення особливого платника;

2 – видача векселя;

3 – передача права по векселю (індосація);

4 – передоручення вексельного права (індосамент передоручення);

5 – пред'явлення векселя до платежу;

6 – погашення векселя;

7 – отримання вексельної суми останнім векселетримачем;

8 – вручення погашеного векселя (з розпискою в отриманні платежу);

9 – вручення погашеного векселя (з розпискою в отриманні платежу).

1.3.Економіко-правові основи проведення безготівкових розрахунків.

Організація безготівкових розрахунків в Україні регламентується законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", нормативно-правовими актами НБУ, у тому числі Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 135.

При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді[14,c.6].

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів у встановлених законодавством випадках. Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються Інструкцією № 135. Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої у строк, та не веде реєстру розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення