Питання про те, де і ким обробляються транзакції, залежить від поточного рівня технічного розвитку платіжної системи. Створення обрахункової і телекомунікаційної інфраструктури потребує значних інвестувань, які окупляться не досить скоро. Тому, на перших порах основний фінансовий тягар беруть на себе засновники платіжних компаній. З цим пов”язаний і той факт, що процесінгові потужності в початковий період бувають зосереджені в єдиному центрі системи, а також те, що на процесінговий центр покладається і частина функцій еквайєра.

Тому дані по лімітам можуть зберігатися в платіжній системі різноманітним чином. В найпростішому випадку вся база даних знаходиться в процесінговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути розподілені і знаходитись частково в процесінговому центрі, частково - в банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з процесінговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів своїх карток в режимі віддаленого доступа до бази даних. В деяких випадках в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.

В будь-якому випадку при досягненні транзакції, що авторизується ЕВМ, що має дані про ліміти держателя відповідної картки, відбувається наступне :

1. Перевіряється, чи не занесена картка, що обслуговується в стоп-лист.

2. Якщо картка не блокована, то, виходячи із суми угоди і розміру залишку ліміта, визначається можливість платежу по картці.

3. Якщо платіж можливо здійснити, то залишок ліміту зменшується на суму угоди. При голосовій авторизації генерується код авторизації. Код пересилається оператору для передачі в точку обслуговування. При авторизації шляхом застосування POS-термінала, формується повідомлення терміналу на друк чека.

Проведена процедура називається on-line авторизацією. Платіжна система, що обслуговує дебетові картки в такому режимі, потребує розвинену комунікаційну мережу, що містить як надійні і розгалужені телефонні канали, так і високоскоросні канали спеціалізованих мереж передачі даних.

Видача готівки.

Процедура видачі готівки по дебетовій картці цілковито відповідає викладеному порядку on-line авторизації як і у випадку використання банкоматів, так і при отриманні коштів у відділеннях банків.

Розрахунки.

Порядок розрахунків і стягнення комісійних при обслуговуванні дебетових карток практично співпадає з описом, який використовувався для кредитних карток. Відмінності полягають в наступному. По-перше, при проведенні авторизації “чужі” транзакції одразу ж потрапляють в процесінговий центр або в електронному, або в “голосовому” вигляді, що і дозволяє оперативно готувати дані для взаєморозрахунків. По-друге, отримання банком-емітентом відшкодування від клієнтів відбувається “автоматично”, оскільки кошти завчасно розміщені на клієнтських рахунках.

Як уже зазначалось раніше, прибутковість операцій з дебетовими картками обумовлена залученням коштів клієнтів, яким банк-емітент надає картки в розпорядження, а також комісійні, які отримують при проведенні операцій по обслуговуванні карток.

Система обслуговування на основі дебетових карток з off-line авторизацієй.

В попередньому підрозділі було показано, що ключовим фактором функціонування патіжної системи з дебетовими картками є проведення авторизації при кожній угоді. Однак, якщо телефонна мережа в місті або в регіоні, де передбачається запровадження дебетових карток, розвинена слабко або функціонує ненадійно, то впровадження платіжної системи стає проблематичним. Вихід з цієї ситуації полягає в зміні технології авторизації таким чином, щоб виключити необхідність on-line сеансу.

Проведення авторизації в режимі off-line висуває такі вимоги :

1. Наявність на картці даних про залишок ліміту.

2. Можливість контрольованого зменшення значення залишка ліміта в результаті авторизації ( “дебетування” картки ).

3. Можливість поновлення ліміту на картці (“кредитування” картки).

Для забезпечення подібних можливостей картка повинна , як мінімум , містити перезаписуючу пам”ять. Крім того, необхідно, щоб POS-термінали мали деякі “інтелектуальні” можливості для здійснення подібних операцій, а також пам”яттю (внутрішньою або зовнішньою) достатньо великої ємкості, де можна було б накопичувати транзакції для наступної передачі (інкасація) в банк-еквайєр або процесінговий центр.

В принципі, карти з магнітною полосою допускають можливість подібного використання. Однак мала ємкість пам”яті (сотні байт) і, головне, слабка захищеність від несанкціонованої зміни даних, записаних на магнітну полосу, робить їх непридатними для обслуговування в off-line режимі. Смарт-карти мають всі необхідні характеристики для реалізації схеми обслуговування в режимі off-line авторизації.

В схемі цього виду авторизації кожна картка стає мобільним елементом розподіленої бази даних платіжної системи і виконує функції процесінгового мікроцентра. для проведення авторизації картку також необхідно розмістити в зчитуючий пристрій. При цьому картка і термінал, спираючись на дані, що зберігаються в них, роблять обмін інформацією і проводять взаємне розпізнання ( схема 6.). Якщо ця процедура завершується успішно, то держатель може вводити ПІН-код , а продавець - суму. Після цього картка перевіряє, чи не перевищений залишок ліміту. Якщо угода може здійснитися, то картка зменшує залишок ліміта на суму угоди, а POS-термінал фіксує дані про транзакцію (інколи про цей процес кажуть як про дебетування картки і кредитуванні терміналу). POS-термінал друкує чек, картка вилучається з терміналу і повертається держателю.

Схема 6.

Схема off-line авторизації .

КАРТКА КОРИСТУВАЧ

авторизація оплата карткою

ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ товар, послуга

Кажучи про накопичення транзакцій в торговому терміналі, то треба зазначити, що ця функція може виконуватись як самим терміналом, так і персональним комп”ютером, до якого він підключений і який керує роботою терміналу. Також в торговий термінал одночасно може бути розміщена і спеціальна смарт-карта, яка і