Контрольна робота
з предмету: „Банківські операції”
Загальна характеристика діяльності банків на ринку цінних паперів, прибутковість, ліквідність та платоспроможність банку.
Зміст
Загальна характеристика діяльності банків на ринку цінних паперів.
Прибутковість банку.
Ліквідність та платоспроможність банку.
Використана література
Загальна характеристика діяльності банків на ринку цінних паперів.
В загальному виді ринок цінних паперів можна визначити як сукупність економічних відносин із приводу випуску і звертання цінних паперів між його учасниками.
У цьому змісті поняття ринку цінних паперів не відрізняється і не може відрізнятися від визначення ринку будь-який інший товар. Відмінності з'являються, якщо порівняти сам об'єкт досліджуваного ринку. Номенклатура ринку цінних паперів відповідає не ринкові якогось окремого товару, а товарному ринкові в цілому. Далі, якщо товари виробляються на заводах і фабриках, те цінні папери випускаються в звертання. Що б товар дійшов до свого споживача, потрібна своя організація руху товарів, а для цінного папера – своя. Товар продається один або кілька разів, а цінний папір може продаватися і купуватися необмежене число раз і т.д. Ринок цінних паперів – це складова частина ринку будь-якої країни. Основою ринку цінних паперів є товарний ринок, гроші і грошовий капітал. Перший є надбудовою над другим, похідним стосовно них.
Класифікація видів ринків цінних паперів мають багато подібності з класифікаціями самих видів цінних паперів. Так розрізняють:
міжнародні і національні ринки цінних паперів;
національні і регіональні (територіальні) ринки;
ринки конкретних видів цінних паперів (акції, облігації і т.п.)
ринки державних і корпоративних (недержавних) цінних паперів;
ринки первинних і похідних цінних паперів.
Зміст тієї або іншої класифікації ринку цінних паперів визначається її практичною значимістю.
Цінним папером є документ, що засвідчує з дотриманням установленої форми й обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення або передача яких можливі тільки при його пред'явленні. З передачею цінного папера переходять усі засвідчувані нею права в сукупності.
Варто розрізняти два види прав, зв'язаних з цінним папером. З однієї сторони цінний папір є майном (річчю), об'єктом угод і на неї можуть виникати права власності або інші речові права (господарського ведення, оперативного керування), це так називане "право на папір". З іншого боку, цінний папір визначає і фіксує права власника цінного папера (кредитора) стосовно особи, що выпустили папір, це так називане право з папера. Право, засвідчене цінним папером, може бути переуступлено іншій особі лише шляхом її передачі.
Комерційні банки, що є посередниками на фінансовому ринку, можуть виступати емітентами різних видів цінних паперів. Вони емітують не тільки акції й облігації, але й інструменти грошового ринку – депозитні й ощадні сертифікати, векселі. Якщо на основі емісії акцій і облігацій формується власний і позиковий капітал банку, то випуск сертифікатів і векселів –можна розглядати як залучення керованих депозитів, або безвідкличних внесків.
Право емісії власних акцій і облігацій має комерційний банк, утворений як акціонерне товариство, і це право обумовлене його формою власності. Депозитні сертифікати і векселі може випускати будь-як комерційний банк після закінчення двох років діяльності.
В Україні випуск в обіг акцій і облігацій регламентується одними нормативними документами. Інструкцією регламентується емісія цінних паперів, що акціонерний банк може здійснювати в трьох випадках:
при своїй установі;
при збільшенні розмірів первісного статутного капіталу банку шляхом випуску акцій;
при залученні банком позикового капіталу шляхом випуску облігацій і інших боргових зобов'язань.
Діючими нормативними документами передбачається, що при установі акціонерного банку, а також при перетворенні банку з пайового в акціонерний всі акції першого випуску розподіляються серед засновників банку, тобто допускається тільки закритий розподіл акцій першого випуску. Іншими словами, у момент установи банку не повинне бути акцій, передбачуваних до розміщення шляхом відкритого продажу.
У випадку коли одночасно з перетворенням банку з пайового в акціонерний збільшується статутний фонд, його ріст може відбуватися винятково за рахунок додаткових внесків засновників. Якщо статутний фонд банку збільшується за рахунок капіталізації інших його фондів, то вся сума збільшення розподіляється між засновниками банку.
Повторний випуск акцій з метою збільшення статутного фонду (капіталу) акціонерного банку дозволяється лише після повної оплати акціонерами усіх раніше випущених акцій. Він може містити як звичайні, так і привілейовані акції.
Державна реєстрація випусків цінних паперів має на меті підвищити відповідальність банків-емітентів перед покупцями цінних паперів, усталити довіру до них інвесторів, забезпечити нормальні умови для вторинного звертання банківських цінних паперів на ринку. Акції комерційних банків відрізняються підвищеним фінансовим ризиком для їхніх власників, тому що банки, на відміну від промислових і торговельних підприємств, працюють переважно не з власними, а з позиковими і притягнутими засобами. Процедура державної реєстрації спрямована на зниження фінансових ризиків, запобігання зловживань і махінацій.
При реєстрації і продажі повторного випуску акцій і облігацій банку банк-емітент сплачує податок на операцію з цінними паперами в розмірі 0,8 % номінального обсягу випуску.
Комерційні банки з метою залучення додаткових грошових ресурсів здійснюють випуск цінних паперів, іменованих сертифікатами (грошовий документ-посвідчення). У залежності від орієнтації на інвестора сертифікати підрозділяються на депозитні й ощадні. Вони являють собою грошові документи, що засвідчують внесення засобів на визначений час, що мають звичайно фіксовану ставку відсотка. Внесені в такий спосіб у банк засобу можуть бути вилучені тільки по пред'явленні правильно оформлених сертифікатів.
Різниця між депозитним і ощадним сертифікатами полягає тільки в тім, що ощадні сертифікати видаються
