Реферат - Вексель
31

інструмент у розрахунках за
поставлену продукцію, виконані роботи або надані послуги. В даній
ситуації відстрочка платежу є, власне, комерційним кредитом.

Фінансові векселі обслуговують позики, які суб'єкти господарської
діяльності надають один одному за рахунок наявних тимчасово вільних
коштів.

Нині в Україні фінансові векселі представлено банківськими векселями,
які, по суті, виконують роль депозитних сертифікатів i за своїм змістом
та спрямованістю можуть бути лише умовно віднесені до фінансових
векселів.

Застосування інших форм векселів в Україні заборонено, оскільки вони є
занадто зручними інструментами для зловживання i у сфері господарських

відносин, i у сфері розрахунків із бюджетом.

Форма, в якій вексель виступає у господарському обороті, до певної міри
зумовлена його функціями.

Важливою функцією векселя є його спроможність бути знаряддям
комерційного кредиту в умовах, коли особливого значення в Україні
набувають такі чинники економічного розвитку, як фінансове забезпечення
та фінансове регулювання діяльності суб'єктів підприємництва.

Фінансове забезпечення передбачає формування фінансових ресурсів за

рахунок прибутку, залучення акціонерного капіталу, кредитів i в окремих

випадках бюджетних асигнувань. Наймобільнішою та найефективнішою формою
фінансового забезпечення в умовах обмеженості джерел власних коштів є
кредитування підприємств, яке здійснюється у вигляді банківського або
комерційного кредиту.

Призначення банківського кредиту полягає у концентрації та раціональному
розміщенні тимчасово вільних фінансових ресурсів відповідно до потреб
національної економіки й окремих суб'єктів підприємницької діяльності.
Виконуючи роль посередника, комерційний банк отримує за це відповідну
винагороду — складову позикового відсотка, який сплачує позичальник.
Застосування комерційного кредиту дає змогу укладати угоду безпосередньо
між кредитором i позичальником, прискорюючи рух фінансових ресурсів i
суттєво знижуючи їх вартість. В умовах існування банківського i
комерційного кредиту суб'єкти підприємницької діяльності отримують
можливість обирати ту форму кредиту, яка найбільше відповідає
економічній ситуації, що призвела до утворення дефіциту коштів.

За рахунок розвитку комерційного кредиту в економіці утворюється
конкуренція фінансового i промислового капіталу, що є однією з умов
формування ринкової інфраструктури. Водночас комерційна форма кредиту
перебуває у тісній взаємодії з банківським кредитуванням. Пряме
банківське кредитування постачальника підсилює його здатність до
комерційного кредитування. У той же час банківські позики, надані
покупцям, скорочують їх потребу в комерційному кредиті. Непряме
банківське кредитування за умов застосування суб'єктами підприємництва
комерційного кредиту здійснюється у формі обліку векселів та у формі
видачі позики під заставу векселів.

Розширення облікових i заставних операцій банків із векселями є важливим
чинником розвитку комерційного кредиту i застосування векселів
суб'єктами підприємницької діяльності. Впевненість постачальників у
тому, що банк у будь-який час обслугує вексель або надасть позику під
вексельну заставу, створює сприятливі умови для надання ними своїм
клієнтам відстрочки платежу у вигляді комерційного кредиту.


3 іншого боку, не можна недооцінювати i впливу комерційного кредитування
на розвиток кредитної діяльності банків: застосування суб'єктами
підприємництва комерційного кредиту зменшує тиск на банківську систему,
оскільки не всі векселедержателі звертаються до банків щодо обліку
векселів або прийняття їх у заставу; завдяки безумовному характеру
платежів за векселями знижуються банківські ризики неотримання або
неповного отримання коштів за вексельними зобов'язаннями; розвиток
операційної діяльності банків із векселями створює додаткові умови для
зростання продуктивних активів банків i збільшення на цьому грунті їх
процентних доходів i прибутку.

Застосування комерційного кредиту в умовах сучасної економічної
ситуації, яка загрожує загостренням платіжної кризи, є природним
розвитком товарно-грошових відносин, що потребують відмови від
монополізму банківської системи у галузі кредитування суб'єктів
підприємницької діяльності.

Сьогодні понад 90% поточних зобов'язань суб'єктів підприємництва
створюється за рахунок комерційного кредиту.

Майже повне ігнорування комерційних банків у розв'язанні підприємствами
проблем отримання короткострокових кредитів на забезпечення своєї
поточної діяльності пояснюється кредитною політикою банків, яку вони
проводять в умовах уповільнення розрахунків i неплатежів.

Прагнення банків уникнути ризиків, пов'язаних із кредитуванням, або

принаймні компенсувати ймовірні втрати від неповернення суми основного

боргу спонукає їх до підвищення позикових відсотків та ускладнення умов
надання кредиту. Невигідні для суб'єктів підприємництва умови
банківського кредитування (висока вартість кредиту, жорсткі санкції за
порушення умов кредитної угоди) змушують їх шукати альтернативні
варіанти фінансування. Очевидною альтернативою банківському кредитуванню
в середині 90-х років став вексель як інструмент комерційного кредиту.

Полегшуючи реалізацію продукції, комерційний кредит сприяє прискоренню
обігу фінансових i матеріальних ресурсів i виступає додатковим чинником
відновлення збалансованості грошової i товарної маси. Воднораз,
створюючи умови для розвитку вексельного o6iry, комерційний кредит
зменшує кількість необхідних для обігу коштів i знижує потребу у прямих
банківських кредитах. 3 допомогою одного векселя може бути укладено
кілька торгових угод, перш ніж його буде обліковано в комерційному
банку, а у багатьох випадках вексель може взагалі не обліковуватися
банком.

На першому етапі впровадження векселів привело до збільшення обсягу

обігових коштів підприємств в умовах гострого дефіциту грошей, що
відповідало меті застосування векселів. На той час вексельний o6ir
здійснювався за схемами, які передбачали розрахунок векселями за
номіналом. Ці схеми, вирішуючи завдання неплатежів, призводили до
вилучення з o6iry коштів, що стало причиною катастрофічного зростання
заборгованості підприємств своїм працівникам з виплати заробітної плати.

Обстеження низки підприємств електроенергетики, свідчать про поступове
зростання питомої ваги залишків дебіторської заборгованості, оформленої
векселями, з 20% на початок і998 року до 28% на початок 2000 року.
Воднораз спостерігається стабілізація частки залишків векселів у
кредиторській заборгованості на рівні

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7