Вексель - як комерційні папери – прості векселі, які випускають достатньо відомі компані...

Реферат - Вексель

як комерційні
папери – прості векселі, які випускають достатньо відомі компанії та
корпорації. Як правило, комерційні папери являють собою незабезпечені
цінні папери, тобто вони випускаються без будь-якого забезпечення із
огляду на відомість та добропорядну репутацію емітента. Комерційні
папери можуть випускатися у різній формі і по суті є простими векселями
з обумовленим строком їх погашення. На відміну від комерційних векселів,
які звичайно видаються покупцем на користь постачальника товарів,
послуг, робіт, комерційні векселі являють собою цінні папери, що
випускаються не стільки з метою засвідчення заборгованості за
комерційною угодою, скільки з метою мобілізації коштів, необхідних
емітенту. У цьому випадку при придбанні банківських векселів, має місце
інвестування в цінні папери. За своєю суттю комерційні папери є
близькими до незабезпечених облігацій підприємств Мельник В.А. Ринок
цінних паперів. – К.: ВІРА-Р, 1998. – с. 89-91.

Особливою формою векселя стали казначейські векселі, що фіксують
зобов'язання уряду і продаються від його імені банкам та іншим кредитним
установам і корпораціям з метою отримання готівки для покриття поточного
бюджетного дефіциту. Приміром, у США казначейський вексель, вперше
випущений в обіг ще в і929 році, став найпоширенішим борговим
зобов'язанням Міністерства фінансів цієї країни. Його популярність
викликана тим, що казначейські векселі, з одного боку, стали для уряду
США важливим засобом одержання додаткових фінансових коштів строком на
13, 26 і 50 тижнів, це дозволяло згладжувати шокові відхилення між
надходженнями і видатками державного бюджету, а з іншого — формують
стабільну базу курсової вартості всіх інших цінних паперів і водночас
приносять їхнім власникам гарантований доход.

Охоплюючи все нові сфери господарського життя, вексель постійно
вдосконалювався. Із простого боргового зобов'язання він нині
перетворився в універсальний платіжний, розрахунковий і кредитний
документ, набув усіх властивостей цінного папера, який став об'єктом
купівлі-продажу та короткострокового інвестування капіталу з метою
отримання доходу, широко застосовується в комерційній і банківській
практиці та в міжнародних економічних відносинах. Процес уніфікації
міжнародного і вексельного законодавства, яке базується на засадах
Женевської конвенції 1930 р., триває і в даний час на основі
міжнародного співробітництва, що координується Комісією ООН з прав
міжнародної торгівлі Банківська справа. – 1996. - №5. – с.49-53.

Висновок

Об’єктивна необхідність легалізації практики комерційного кредитування
обумовлена активізацією формування ринкових відносин, демонополізацією
банківської справи. В умовах розвитку приватного і акціонерного
підприємництва, встановлення прямих зв’язків між товаровиробниками на
основі договірних цін, вексельна форма розрахунків найбільш адекватна
ринковій кон’юнктурі. Вона дає можливість резидентам ринку самостійно
розпоряджатися тимчасово вільними фінансовими ресурсами і оперативно
визначати необхідний вид платіжних засобів.

Запровадження вексельного обігу в цілому не збільшує масу платіжних
засобів оскільки, по-перше, в основі кожного комерційного векселя лежить
товарний капітал, а фінансового – грошовий капітал, тобто границі
вексельного обігу обмежені сумою реальних вартостей; по-друге, одним
векселем можна погасити цілий ряд грошових зобов’язань; по-третє,
змінюється тільки структура грошових агрегатів, загальна маса грошей не
змінюється.

Вексель аналогічно як і чеки – невід’ємні елементи сучасної кредитної
системи тому, що без них неможливо ефективно здійснювати міжгосподарські
розрахунки.

Запровадження та розвиток комерційного кредиту є одним із факторів, що
обумовлюють реальне товарне забезпечення грошей. Оскільки обіг
комерційних векселів обмежено сумою дійсно вироблених товарних
вартостей, тоді як випуск паперових грошей допускає можливість
незбалансованості грошей з товарними масами. Внаслідок чого знижується
вартість паперових грошей. Комерційні векселі на відміну від паперових
грошей видаються переважно під товарні потоки, а тому вони не можуть
бути випущені в обіг у надлишковій кількості. Курс паперових грошей
примусово назначається державою і, як правило, завищений. А тому
обезцінення паперових грошей приховане і проявляється насамперед у рості
цін та інших інфляційних тенденціях. Навпаки, курс кожного векселя
реальний і складається під впливом таких факторів: загальногосподарської
та ринкової кон’юнктури, контрагентів економіки, попиту і пропозиції
кредитних ресурсів тощо. Зниження або втрата номінальної вартості одних
векселів не чіпає решти векселів. Таким чином, вексельний обіг більш
еластичний, ніж обіг паперових грошей.

Література

1. Большакова О.Ю. Вексельний обіг в Україні: становлення і розвиток //
Фінанси України.- 2000. - №7. – с.119-127

2. Демківський А. Вексель, його форми та функції в ринковій економіці //
Банківська справа. – 1996. - №5. – с.49-53

3. Золотарёв В.С. Рынок ценных бумаг. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 2000. –
с.78-82

4. Калина А.В. Рынок ценных бумаг. – К.: МАУП, 1999. – с.59-73

5. Мельник В.А. Ринок цінних паперів. – К.: ВІРА-Р, 1998. – с.90

6. Торкановский В.С. Рынок ценных бумаг и его финансовые институты. –
С.-Петербург.: АО “Комплект”, 1994. – с.44-51

7. Хмыз О. Основные виды ценных бумаг // Бизнес. – 1996. - №7.- с.30-31

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7