Податкові зобов’язання.

Платник податку зобов’язаний:

а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі, коли такий платник податку зобов’язаний Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;

в) отримувати та зберігати протягом строку давності встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;

с) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки, коли згідно з нормами Закону таке оподаткування є обов’язковим;

на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчислення і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;

г) надання особам, які згідно з Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи на застосування соціальних податкових пільг;

е) у порядку, визначеним законом, допускати осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;

є) у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені законом;

ж) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов’язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Особи, які відповідно до Закону мають статус податкових агентів, зобов’язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

в) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі, коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

с) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

d) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами цільовими фондами”.

Штрафні санкції за порушення термінів сплати і подання декларацій

згідно ЗУ №2181.

Штрафні санкції, які застосовуються до підприємства у випадку не сплати або не вчасної сплати податків, зборів і обов’язкових платежів, а також не подання або не вчасного подання звітності по податках, зборах і обов’язкових платежах регулюються ст. 17 ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами.”

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюється окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючим органом, а у випадку, передбаченому пунктом 17,2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підлягають під визначення суб’єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларацій про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

У разі, коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), додатково до штрафу, платник податку сплачує штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (зниження суми податкового зобов’язання) за кожний повний або не повний місяць затримки податкової декларації, але не більше п’ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків від суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

У разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника (через те, що контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до зниження або завищення суми податкового зобов’язання) такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків від суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

У разі, коли зобов’язання платника податків (через те, що згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є контролюючий