У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


доходів фізичних осіб у Чехії із 40-річним досвідом соціалізму, на думку експертів, не сприяє зростанню економічного добробуту населення, оскільки обмежує підприємницьку ініціативу.

Думки українських експертів з приводу доцільності повернення до прогресивної системи оподаткування доходів фізичних осіб розділилися: одні вважають такий крок ефективним з точки зору соціальної справедливості, відповідно до якої більша частина надходжень цього податку повинна забезпечуватися заможними громадянами. Інші, навпаки, стверджують, що оптимальною для України є фіксована ставка податку з доходів фізичних осіб, аргументуючи це тим, що запровадження прогресивної шкали на рівні 70% негативно впливатиме як на дохідну частину держбюджету, так і на рівень доходів громадян. У першому випадку це передусім збільшення ступеня тінізації підприємницької діяльності, у другому – отримання заробітної плати "в конвертах" і, як варіант, відмова роботодавців від періодичного проведення індексації заробітної плати відповідно до рівня інфляції. Якщо ж зважити на звичайну властивість людського характеру швидко звикати до кращого і, відповідно, небажання відмовлятися від нього, то навіть встановлення досить високого початкового рівня доходів, до яких може застосовуватися прогресивна ставка оподаткування, видається малоефективним.

Оподаткування доходів громадян за принципом соціальної справедливості можна досягнути іншим шляхом – при застосуванні прогресивного методу не до доходів від здійснення трудової діяльності, а до окремих операцій з купівлі-продажу, що також стосуються широкого кола осіб. Статтею 11 Закону N IV визначено особливості оподаткування операцій з продажу нерухомого майна: перший продаж таких об'єктів протягом податкового року не оподатковується, якщо їх площа не перевищує 100 м2, і оподатковується за ставкою 1%, якщо площа об'єкта є більшою, ніж 100 м2. У разі продажу другого об'єкта житлового фонду протягом одного року застосовується ставка податку 5%. Справедливим у цьому плані є також прогресивне оподаткування доходів фізичних осіб, нарахованих як виграш чи приз: у таких випадках, крім грошових виграшів у державні лотереї, ставка податку становить подвійний розмір, тобто 30%.

Зазначений принцип розширення бази оподаткування цілком виправданий, адже не є масовим і стосується в основному забезпечених верств населення. У проекті Податкового кодексу його застосування передбачено також за рахунок оподаткування пасивних доходів (дивідендів, роялті, орендних платежів тощо), включених до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тоді як фіксована ставка податку з доходів фізичних осіб залишатиметься на рівні 15%.

Єдина ситуація, коли запровадження в Україні прогресивного податку з доходів фізичних осіб стане необхідністю, – подолання економічної кризи. Саме на такий крок у 30-х роках минулого століття змушений був піти президент США Франклін Рузвельт, причому максимальна ставка податку сягала 80%. Але українська економіка має свою специфіку: Верховний комісар Європейського Союзу Хав'єр Солана під час перебування в Києві 14 вересня цього року зазначив, що автономний розвиток української економіки незалежно від критичності поточних ситуацій є перспективним.

Незалежно від того, як надалі розвиватимуться події, невдоволені завжди будуть, – це необхідна умова поступу. Тож цілком можливо, що на парламентських читаннях проект Податкового кодексу зазнає деяких змін. Залишається сподіватися, що бажання реформувати податкову систему не перетвориться на блокування розгляду цього проекту в сесійній залі і Україна нарешті матиме свою "економічну Конституцію".

ВИСНОВКИ

Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави. У результаті перерозподілу платежів фізичних осіб, з одного боку, реалізується економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого – формується фінансова база держави. Сфера перерозподілу доходів фізичних осіб є одним з основних фінансових ресурсів держави.

В Україні до 2004 р. податок з доходів фізичних осіб справлявся відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N "Про прибутковий податок з громадян" і передбачав такі ставки: місячний сукупний оподатковуваний дохід у розмірі до 17 грн. вважався неоподатковуваним мінімумом; дохід від 18 до 85 грн. оподатковувався за ставкою 10% від суми доходу, що перевищувала розмір одного неоподатковуваного мінімуму; від 86 до 170 грн. – 6 грн. 80 коп.15% від суми, що перевищувала 85 грн.; від 171 до 1020 грн. – 19 грн. 55 коп.20% від суми, що перевищувала 170 грн.; від 1021 до 1700 грн. – 189 грн. 55 коп.30% від суми, що перевищувала 1020 грн.; понад 1700 грн. – 393 грн. 55 коп.40% від суми, що перевищувала 1700 грн.

Зазначені ставки оподаткування громадян навряд чи можна вважати ефективними з точки зору надходжень до держбюджету.

З 1 січня 2004 р. оподаткування доходів фізичних осіб за прогресивною шкалою змінено на оподаткування за єдиною фіксованою ставкою в розмірі 13%, а з 1 січня 2007 р. – 15% відповідно до п. .1 ст. Закону України від 22.05.2003 р. N IV "Про податок з доходів фізичних осіб". Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” є основним джерелом регулювання відносин фізичних осіб та податкової служби. Окрім того, фінансові функції податкового законодавства використовуються для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

Звичайно, сучасний стан податкової системи України характеризується наявністю деяких неузгоджуваностей і протиріч норм податкового законодавства, а також, відсутністю системності в наданню пільг, але вона є досить досконалою порівняно з попередньою.

З метою покращення та забезпечення соціальних гарантій для фізичних осіб необхідно переглянути діючий механізм витрачання коштів, залучених за рахунок прибуткового податку.

Як напрямок покращення прибуткового оподаткування розглянуто питання розширення бази оподаткування, яке є цілком виправданий, адже не є масовим і стосується в основному забезпечених верств населення. У проекті Податкового кодексу його застосування передбачено також за рахунок оподаткування пасивних доходів (дивідендів, роялті, орендних платежів тощо), включених до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тоді як фіксована


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11