В основу організації фінансів підприємства покладено комерційний розрахунок, який базується на принципах:

Саморегулювання;

Самоокупності;

Самофінансування.

Кожен бухгалтер має власну посадову інструкцію, де розписані його функціональні обов’язки, права, відповідальність та умови роботи. На підприємстві застосовують журнально-ордерну форму ведення організації бухгалтерського обліку, при якій документи, що є підставою для записів у регістри, попередньо групуються за ознаками однорідності господарських операцій, а їх розрахунки записуються в накопичувальні відомості або безпосередньо в журнали-ордери.

До функціональних обов’язків бухгалтера входять відображення в обліку руху грошових коштів на рахунках в банку і касі, організація обліку і контролю виробничих запасів, контролю розрахунків по оплаті праці.

Головний бухгалтер-економіст з організації обліку і контролю основних засобів та виробництва веде облік наявності і руху основних засобів, складає відповідну звітність, займається організацією обліку і контролем виробничих витрат основного виробництва, складає калькуляції собівартості продукції, робіт, послуг. В його обов’язки входить також складання звітності щодо витрат на виробництво і собівартість продукції.

Завдяки постійній увазі до питань охорони праці підприємство працювало ритмічно, високопродуктивно, без випадків виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій та пожеж. На підприємстві створені нормальні умови праці для всіх працівників.

Конфіденційність інформації на підприємстві встановлена за наказом директора та затвердженим ним Переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю. Кожним працівником заводу підписано зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці, а начальником відділу автоматизованих систем управління та його спеціалістами розроблена та впроваджена система заходів по захисту інформації із застосуванням відповідних можливостей комп’ютерів та мереж. Доступ до захищеної інформації надається персоналу за розпорядженням перших заступників генерального директора та головних спеціалістів. Для зберігання конфіденційної інформації на паперових носіях відділи та служби забезпечені сейфами.

Для того, щоб здійснювати облік, контроль, аналіз та аудит ведення фінансово-господарських операцій на підприємстві було прийнято рішення кожне робоче місце забезпечити персональним комп’ютером, що дало можливість вести бухгалтерський облік на підприємстві за допомогою програми „Парус-Україна”, версія 7,40, яка є універсальною системою для автоматизації ведення обліку, як для госпрозрахункових організацій, так і для бюджетних організацій. Вона може підтримувати різні системи та методології обліку. В системі „Парус-Бухгалтерія” головні особливості ведення обліку задаються в конфігурації системи(модулі), до яких відносять і основні властивості плану рахунків, види аналітичного обліку, склад та структуру довідників, документів, звітів. Програма дозволяє працювати як на відокремленому робочому місці, так і в локальній чи зовнішній мережі. У таких умовах інформацією можна користуватись вже через мить після того, коли вона була занесена до машинної пам’яті з будь якої машини де б вона не була встановлена. Отож, ведення обліку за допомогою модулів програми Парус-Бухгалтерія, версія 7,40 є доцільним, так як при прийнятті управлінських рішень інформація про фінансово-господарські операції повинна бути своєчасною та достовірною, а дана програма відповідає цим вимогам.

Облік є складною динамічною системою, яка повинна адекватно відображати реальні явища і процеси, що відбуваються у господарській та фінансовій діяльності підприємств, тому, не зважаючи на загальні методологічні й організаційні вимоги до її функціонування, в ній знаходять відображення специфічні особли-вості обліку окремих об'єктів на підставі конкретних умов та неповторності підприємств.

Облікова політика ТОВ «Рось-К» відображує сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності і ґрунтується на таких якісних характеристиках обліку та звітності:

зрозумілість наведених показників;

однозначність тлумачення інформації користувачами за умови, що вони мають достатній рівень знань і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

достовірність, відсутність помилок, які здатні вплинути на прийняття рішень;

порівнянність інформації за різні періоди та різними підприємствами.

Фінансова звітність вимагає дотримання в обліку таких принципів:

автономність підприємства (юридична особа відокремлена від власників);

безперервність діяльності (передбачається, що підприємство буде існувати надалі);

періодичність діяльності (поділ діяльності на окремі періоди);

історичної (фактичної) собівартості (оцінка активів здійснюється виходячи з витрат на виробництво і придбання);

нарахування (порівнянність доходів та витрат одного періоду);

повне висвітлення (операції і події повинні враховуватися повністю, що впливає на прийняття рішень);

послідовність (постійне дотримання обраної облікової політики);

обачність (запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства);

превалювання змісту над формою (операції відображаються відпо-відно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми);

єдиний грошовий вимірник.

Фінансова звітність повинна містити такі дані:

назва, адреса, банківські реквізити підприємства;

дата звітності й звітний період;

валюта звітності й одиниця її виміру;

інформація минулого періоду;

облікова політика та її зміни;

консолідація звітів;

припинення окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки в минулих періодах;

переоцінка статей фінансових звітів;

інша інформація, розкриття якої передбачене стандартами обліку.

Фінансовий облік на підприємстві проводиться згідно чинного законодавства, яке міститься у Наказі „Про ведення бухгалтерського обліку й облікову політику”(додаток А).

Цим наказом підприємство обирає метод ведення бухгалтерського обліку, що є надзвичайно важливим у обліковій політиці підприємства.

Основна мета облікової політики – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень. Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством. Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо, яка подана у